Классный час "Чернобыль - наша боль"

Цели:

- Рассказать обучающимся о чернобыльской трагедии; о подвигах людей в чернобыльской трагедии, способствовать формированию экологических знаний и использованию их в учебной и практической деятельности.

- Развивать позитивную активную жизненную позицию;

- Воспитывать чувство сострадания.

Оборудование: компьютер.

                                                             Ход классного часа

I. Вводное слово учителя:

Сегодня, спустя 30 лет, прошло с того страшного дня, когда по радио и телевидению объявили о трагедии в Чернобыле.

Каждый год 26 апреля все цивилизованное человечество с горечью и болью вспоминает о катастрофе, грянувшей на 4-м энергоблоке Чернобыльской АЭС ночью 26 апреля 1986 года. Катастрофа в одночасье перевернула жизнь миллионов людей и стала проблемой целого мира. Тем не менее, для кого-то эта катастрофа уже забыта, кто-то слышал о ней «краем уха», а кто-то – и вообще не знает ничего. Но те люди, которые попали в этот огневорот, никогда не смогут ничего забыть, даже если бы захотели. Это – десятки и сотни тысяч ликвидаторов и пострадавших из разных категорий общества.

Это произошло на Чернобыльской АЭС в 01 час 23 минуты 48 секунд. 26 апреля 1986 г. весь мир "вздрогнул" от взрыва энергоблока, прозвучавшего на Чернобыльской АЭС. Радиационная пыль протянулась "хвостом" через территорию Украины, Белоруссии, 14 областей России и накрыла часть территории Западной Европы.

Чернобыльская атомная станция расположена на Украине вблизи города Припять, в 18 километрах от города Чернобыль, в 16 километрах от границы с Белоруссией и 110 километрах от Киева.

Примерно в 1:23:50 на 4-м энергоблоке Чернобыльской АЭС произошел взрыв, который полностью разрушил реактор. Здание энергоблока частично обрушилось, при этом, как считается, погиб 1 человек. В различных помещениях и на крыше начался пожар. Впоследствии остатки активной зоны расплавились. Смесь из расплавленного металла, песка, бетона и частичек топлива растеклась по подреакторным помещениям. В результате аварии произошёл выброс радиоактивных веществ, с различным периодом полураспада от 8 дней до 30 лет. Положение усугублялось тем, что в разрушенном реакторе продолжались неконтролируемые ядерные и химические (от горения запасов графита) реакции с выделения тепла с извержением из разлома в течение многих и многих дней с продуктами горения высокорадиоактивных элементов и заражении ими больших территорий. Остановить активное извержение радиоактивных веществ из разрушенного реактора удалось лишь к концу мая 1986 года мобилизацией ресурсов всего СССР и массовым переоблучением тысяч ликвидаторов.

Авария расценивается как крупнейшая в своём роде за всю историю ядерной энергетики, как по предполагаемому количеству погибших и пострадавших от её последствий людей, так и по экономическому ущербу.

Население города Припять до аварии на Чернобыльской АЭС 26 апреля 1986 составляло: — 49,4 тыс. человек, в том числе 15 406 детей (из них 7176 школьников) и 16 562 женщин. В городе было 160 домов на 13 414 квартир, 18 общежитий для холостяков на 7621 место, 8 семейных общежитий и домов гостиничного типа на 1206 комнат. Население города было эвакуировано 27 апреля 1986 года.

Рассказ очевидцев (читают ученики):

«Я почувствовал первый удар. Он был сильный, но не такой, какой произошел затем через одну-две секунды. Тот уже был как один длинный удар или два, но следом друг за другом. Первоначально я подумал, что произошло что-то с деаэраторами над щитом управления 4-м блоком. Вслед за звуком удара с фальшпотолка посыпалась облицовочная плитка. Посмотрел на приборы. Картина была плохая. Стало понятно – произошла авария крайней степени тяжести. Потом выскочил в коридор, чтобы пройти в центральный зал. Но в коридоре пыль, дым. Я вернулся, чтобы включить вентиляторы дымоудаления. Потом пошел в машинный зал. Там обстановка кошмарная. Из разорванных труб в разные стороны хлестала горячая вода, она сильно парила. Видны были вспышки коротких замыканий электрокабелей. Значительная часть машинного зала оказалась разрушенной. Упавшей сверху плитой перебило маслопровод, масло вытекало, а его в специальных емкостях находилось до 100 т. Потом направился на улицу, обошел 4-й блок, увидел разрушения, пожары на кровле».

«Тут вижу, что включается сигнал оповещения об аварии с 4-го блока. Я побежал туда. Встретились ребята. Они были очень грязные и возбужденные. Наконец машзал. Он интересовал меня в первую очередь, так как там запасы водорода и машинного масла – все это огнеопасно. Вижу, кровля рухнула. Потом побежал на щит управления 4-м блоком. Спросил: «Льете ли воду для охлаждения реактора?». Мне ответили, что льют, но куда она идет и сами не знают.
Появился дозиметрист, сообщил, что его прибор слабенький и полную мощность радиационного излучения измерить не может. Вижу, ребята несут обожженного человека, это оказался В. Шашенок. Он был грязный, в шоковом состоянии, стонал. Я помог донести парня до щитовой 3-го блока. Оттуда позвонил в Москву, в ВПО «Союзатомэнерго», сказал, что у нас самая серьезная авария. Потом позвонил телефонистке, чтобы объявила общую  аварию по станции».

Дополнение учителя:

Володю Шашенка, вынесли на руках обожженного и облученного врачи и пожарники. Он успеет простонать: «Там... Валера...», – и его покинет сознание, беспомощными окажутся врачи. Тело Володи Шашенка вывезут из зоны и похоронят на первом деревенском кладбище. Его друга и одногодка Валерия Ходемчука же не найдут. И может, на бетонной стене захороненного атомного реактора когда-то напишут его имя... Сердце Валерия Ходемчука остановилось в то мгновенье, когда начала свое действие авария, ставшая предостережением всему человечеству. Валерка, который, уходя на смену, на реактор, попросил Наташу, чтобы собрала детишек, завтра поедут все вместе к матери сажать картошку.

Учитель Через много лет после аварии на ЧАЭС автомобили и вертолеты, которые работали при ликвидации ее последствий, ржавеют в могильниках под открытым небом, расположенных в 30-километровой зоне.

Своей участи ждут груды техники. Самое большое такое кладбище находится в селе Рассоха – в 25 километрах на юго-запад от атомной станции. Некоторые все еще несут на себе символы советской военной мощи... В селе Буракивка находится самая радиоактивная техника. Она захоронена в земляных траншеях – таких как эта, под номером 5. Из 30 могильников остались пустовать только три.

На сегодняшний день здесь трудится порядка 6000 человек, которые приехали сюда со всей территории Украины. Трудятся они посменно – 15 дней находятся в зоне, 15 дней – за ее пределами. В зону их привозит из Славутича специальная электричка. В самом Чернобыле расположены только общежития работников. Официально жить на территории зоны запрещено, хотя через год после аварии 1000 человек вернулись в свои бывшие дома, из-за этого их прозвали самоселами. Некоторые из них живут в селах даже одни. Всего на сегодняшний день самоселов осталось около 300 – средний возраст от 60 и выше, к ним ездит почтальон, раз в месяц осматривает врач, администрация зоны платит пенсию.

Учитель: Но нельзя не забыть о тех, кто первый «нырнул» в смерть, не жалея себя. Это отряд пожарных. Пожарные, охранявшие атомную станцию, оказались первыми, кто встретил вселенскую беду – ибо первыми последствиями любой техногенной катастрофы являются разрушения и огонь. До той поры еще не тушили таких радиационных пожаров, не сталкивались с обширным несчастьем, которое принес "мирный" атом"! Бойцы пожарной охраны сумели справиться с пожаром – ценой собственной жизни. Леонид Телятников, Владимир Правик, Виктор Кибенок…, все 28 огнеборцев, погибшие при исполнении своего профессионального долга, – дорогие сердцу имена!
Святые люди! Понимая, что вокруг них бушует радиация, они боролись с огнем, отсекали ему путь к соседнему реактору. Боролись, пока не укротили пламя, против которого всегда выходят огнеборцы, но то голубое, что было вокруг них, не просто исчезло, а затаилось внутри них. Получившие страшную дозу радиации, они были помещены в лучшую клинику Москвы, где их, казалось бы, должны были спасти. Но не спасли. А перед тем как они умерли, их командир лейтенант Виктор Кибенок, почти теряя сознание, обошел клинические палаты и в них товарищей своих. Поздравил с наступающим майским днем Победы, призвал держаться и не сдаваться. (Так на войне, в паузе тяжелейшего бесконечного боя, обходит своих бойцов и обрушенные траншеи боевой командир...). Они умерли в один день. Слишком велика была доза облучения...
Ученики читают стихотворение

ПЕРВЫЕ. ГИМН ОГНЕБОРЦАМ.
Когда мир и горит, и плавится,
Задыхаясь в едком дыму,
Только первые могут справиться,
Побеждая огонь и тьму.
Не откажутся, не отступятся,
Не забудут про долг и честь,
Только первые, только лучшие!
Служба первых была и есть -
«Ноль один» - это служба риска,
Та, что будет всегда нужна!
…Нет конца у святого списка,
Где Чернобыльцев имена,
Где над каждым именем доблестным,
Остывающем от огня,
Светлый лик встает Богородицы,
До последней секунды храня…
Опаленные, легендарные,
Окрещенные тем огнем,
Героические пожарные
На посту и ночью и днем.
И когда все горит и плавится,
Задыхаясь в дыму вражды,
Только первые могут справиться,
Заслонить других от беды!
…Кто-то будет из камня высечен,
Кто-то будет забыт, как сон.
Гибнут первые, сотни и тысячи.
Мир их праху и низкий поклон!
Февраль 1999 г.

II. Просмотр презентации

III. Беседа по вопросам

- Какой факт о Чернобыльской трагедии произвел на вас самое большое впечатление?

- Почему необходимо знать о трагедии в Чернобыле?

- Нужны ли атомные станции? Можно ли обойтись без них?

- Почему Землю можно назвать «хрупкой» планетой?

- Как вы считаете, достаточно ли только знаний для безопасной эксплуатации атомной станции?

- Перечислите качества, которыми должен обладать человек, «укрощающий» ядерную энергию.

            Учитель. Чернобыльская авария - крупнейшая катастрофа в истории мирного атома. Взрыв выбросил в воздух более 50 тонн летучих РВ. Чернобыль в 600 раз превзошёл Хиросиму по мощности загрязнения окружающей среды. Но один из многочисленных уроков Чернобыля состоит в том, чтобы не предполагать, а твердо знать, каким образом надо действовать в подобных экстремальных ситуациях. Надо уметь говорить с людьми не только в праздники, но и в часы испытаний. Боязнь и малодушие перед реальностью неизбежно оборачиваются потерями. А они были. И во многом как раз потому, что люди не знали, как себя вести.

 

 

Позакласний захід

 

«Казковий світ рослин.

Цілющі рослини»

 

 

 

Мета: виховувати у дітей любов та бережливе ставлення до природи, створити дружню атмосферу у класі.

 

Завдання: збагатити знання дітей про природу рідного краю, рослини, цілющі трави; виховувати любов до природи, навколишнього середовища.

 

Допоміжний матеріал:            плакати із зображенням лісу, «Зеленої аптеки», джерельця, нот, «Червоної книги»; костюми, вірші про природу, легенді про квіти та трави, музичне супроводження.

 

 

 

 

 

Дійові особи:

Ведучий(-а)

Пізнайко

Дівчинка

Хлопчик

Дівчата-квіти

1-ий метелик

2-ий метелик

3-ій метелик

4-ий метелик

5-ий метелик

Баба Яга

Берізка

Рослини:

горицвіт весняний

синьоока проліска

полин гіркий

барвінок малий

 

Місце проведення: танцмайданчик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий: Немає кращої землі, ніж наша! Любимо ми її зелені ліси й розлогі ниви, озера і річки, міста та села в квітучих вінках садів, мову і пісні, що споконвіку живуть у серці нашого народу. Любимо тебе, наш тихий земний раю!

Гарний, милий, рідний край!

Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дороге серцю, ні з чим незрівнянна краса рідного краю.

-         А хто любить подорожувати? Тоді мі вирушаємо в подорож. Сьогодні ми з вами поїдемо екологічним експресом і ближче ознайомимося з красою нашої рідної землі, з її цілющими скарбами. Нас чекає довга і цікава подорож, тому сідайте зручніше. Отже, поїхали!

-         Станція перша – „Лісова”.

Дівчинка:

Яка природа! Кращого нема,

Як річка й поле, лісом оповиті.

І кращого нема нічого в світі,

Коли людина творить це сама.

Спасибі людям, що зростили ліс...

Хлопчик:

Спасибі людям, що зростили ліс,

За всі дуби, ялинки в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять оті гнучкі берізки білі.

Виходить Пізнайко і звертається до залу.

Пізнайко: Дорогі гості! От нещастя, я натрапив на зламане деревце.

Хлопчик: Так це ж берізонька!

Дівчинка: Ти, берізонько, чого зажурилася? Головою чого похилилася?

Пізнайко: Може берізку вітром зламало?

Хлопчик: А може, це не вітер?

Берізка: Люди не добрі пострічалися, тому віти мої обламали всі.

Пізнайко: А хто ж допоможе берізці?

Хлопчик і дівчинка (разом): Ми допоможемо! Полікуємо білесеньку, будемо щодня поливати, стане вона веселенька та зелененька.

Пізнайко:

Берізонько, берізонько, ти мавка лісова,

Зелені твої кіски вітрисько розірвав.

Стоїш ти при дорозі у травах і кущах,

І білі твої ноги все миєш у дощах.

Прошу вас, із берези ви соку не точіть.

Ви краще їй сестричку зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,

Щоб прилітав до неї друг лісу, добрий птах!

Дівчинка: Друзі! Дозвольте мені заспівати пісеньку берізці.

Виконується пісня „Берізка”, сл. Ж.Агаджанової, муз. Т.Попатенко.

Ведучий: А ясен, мов контрабас, тужно скрипить могутніми гілками у підмогу трепетному шелестінню берізки.

Хлопчик:

Ліс дні і ночі не вгава –

Пісеньки про щось там все співа.

Там травинка кожна і листок

Має неповторний голосок.

Тихо ллється музика жива:

Лісовий струмочок, знай, співа.

Раптом загуділи десь баси –

То дерев старезних голоси.

Я збирав у лісі не квітки –

Я несу із лісу пісеньки.

Ведучий: Прислухайтеся до шуму лісу. Жодна музика не може бути такою проникливою, як живе звучання природи.

Звучить аудіо запис шуму дерев, співу пташок.

Ведучий: Ви вже зрозуміли, що в лісі кожне дерево співає свою пісню. Прислухайтесь ще й до пісні горобини, яка росте неподалік.

Виконується пісня „Горобинонька”.

  1. Про малину та калину всі пісні співають,

А червону горобину та й не помічають.

А вона до нас у лісах, у містах і селах

Посміхається очима ягідок веселих.

Приспів:

Горобинонька рясна нахиляє віти,

І букетики горять, наче самоцвіти.

2. Жовте листячко злетить, травонька зів’яне,

І зимою для птахів корму вже не стане.

Хай сріблястий пада сніг, ще й мороз лютує,

Горобина всіх птахів смачно нагодує.

Дівчинка:

Спасибі людям, що зростили ліс.

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

Що є фіалка й пролісок на світі,

У травні як конвалія цвіте –

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Хлопчик:

Від суховіїв сохнула б земля,

Вона була б подібна до пустелі,

А ліс покличе хмару на поля –

Дощі проллються весняні, веселі...

Всі разом: Спасибі ж людям, що зростили ліс!

Ведучий: Наступна зупинка нашого експресу „Зелена аптека”.

        Не можливо навіть і перерахувати всі трави і квіти, що чарівними казково-візерунчастими килимами, скатертинами і ковдрами покривають степи і узлісся. Куди б ми не пішли – чи то до лісу, чи на луки, поле, скрізь нас привітно зустрічають усмішки рідної землі – чарівні квіти.

Вибігають дівчата-квіти. Лине музика, кружляють навколо квітів дівчата-метелики.

1-ий метелик:

Як прекрасно, чарівно земля зацвіла,

Всюди гарно, спокійно і чисто.

І ніхто нас не ловить, немає тут зла,

А повсюди – росичка краплиста.

2-ий метелик:

Гарно дуже! Від квітів п’янкий аромат,

Від краси аж душа завмирає!

І немає тут злих і крикливих хлоп’ят,

Нас за крильця ніхто не хапає.

3-ій метелик:

 

А лунають у лісі пташок голоси,

Їх пісні там сердечка милують.

А у квітках, у травах є стільки краси!

Хай усі це побачать, почують!

4-ий метелик:

Квіти, квіти солодкі й п’янкі!

Радість, щастя вони нам дарують.

А пелюсточки ніжні, духмяні такі –

Хай красу цю –  всі люди відчують!

5-ий метелик:

Будьте пильні, та крильця свої бережіть,

Небезпека завжди нас чатує.

А тепер всі на квіти духмяні летіть,

Кожна квітка нектар нам дарує!

Виконується танок „Метелики”.

Ведучий: Що нам відомо про квіти наших лісів, лук, полів? Мабуть, не так вже й багато. А про них варто знати більше. Останнім часом досліджено багато лікувальних властивостей рослин. Лікувальні рослини є тим місточком між людиною і природою, тією рятівною соломинкою, за яку чіпляється хворий.

З’являється Баба Яга з перев’язаним горлом, носовою хустинкою. Чхає. Стогне.

Ведучий: Що трапилося? Бабусю, що з тобою?

Баба Яга: Ох, ох. Захворіла я, стара. Триста років прожила, ніколи не кахикнула. А тут... Апчхи!

Ведучий: А ми тобі можемо допомогти. Правда, діти? Швидше пригадуйте, які ліки дає нам земля-матінка.

(Діти по черзі називають лікарські рослинні засоби: чай з подорожника та мати-й-мачухи від кашлю, чай з липою та малиною від високої температури, сік з буряка та цибулі від нежиті, сік калини з медом від застуди).

Баба Яга (п’є чай, веселішає, знімає пов’язку з шиї). Дякую вам, діти, що вилікували мене стареньку.

Ведучий: Із сивої давнини, з часів античних дійшли до нас чудові легенди, казки, перекази, бувальщини про наших супутників – рослин. У народній творчості рослини, як люди, розмовляють, відчувають біль і радість, просять поради і допомоги. Під час короткої зупинки ми не можемо розповісти про всі цілющі та рідкісні рослини. Пропонуємо вашій увазі деякі з них.

Діти розповідають легенди про цілющі рослини.

Горицвіт весняний (адоніс)

Адоніс був юнаком надзвичайної краси, якого дуже любила Афродіта. Та під час одного полювання він загинув від ран, заподіяних диким кабаном. Афродіта була у відчаї. І на місці, де пролилася кров прекрасного юнака, виросла квітка надзвичайної краси. Назвали цю квітку Адоніс, або ще її називають горицвіт. Росте ця квітка у горах та на високих пагорбах. Коли навесні вона зацвітає, здається, що трав’янисті пагорби загораються золотим сяйвом. Саме тому її назвали горицвітом. З Адоніса виготовляють ліки для серця.

Синьоока проліска

Давно це було. Тікала з турецької неволі українська дівчина Катерина. Блукала вона не один день, не два... Непомірно довго тягнувся час самотнього голодного блукання серед чужих людей, голодних степів, холодних вітрів, пекучого від холоду каміння. Тікала вона і знала, що в разі невдачі чекає її жахлива розправа.

Незабаром виснажена дівчина дісталася рідних країв і в знемозі опустилася на землю під вітами лісу. Надворі стояли погожі весняні дні. Лежачи на купі сухого теплого листя, Катря плакала від щастя. Та раптом до неї долинули крики переслідувачів. В дівчини від жаху холоне кров, туманиться в очах, серце ледь не вискочить із грудей. Розкинула в розпачі Катруся руки, обняла купину сухої вицвілої торішньої трави і у відчаї почала благати: „Ненько моя, земле! Не дай загинути! Не дозволь вернути мене в неволю! Краще розступись, земле, і навічно прийми мене у свої обійми! Миліша смерть на рідній батьківщині, ніж підневільне життя на чужині.” Почула матінка-земля т благання, враз голі кущі покрилися зеленим листям, зашепотіли в швидкому рості шовкові трави, а з небесної блакиті опустилися на галявину голубі сутінки і заховали втікачку.

З тих пір, говорить легенда, там, де опустився на землю блакитний туман, заясніли на лісових галявинах весняні, кольору вечірнього неба квіти, нагадуючи нащадкам про хоробру українську дівчину, її незгасне прагнення до волі.

Синьоока проліска має лікувальні властивості. Товченні листки пролісок використовують для лікування виразок та поранень. Лікує неврози серця, істерії, неврастенії. Вивчення лікувальних властивостей проліски продовжується.

Полин гіркий

Зростала у одного бідняка красуня дочка – Полин. Була вона покірна і старанна і закохана в свій степовий край. Одного разу приїхав у ті місця син одного багатого бая, чванливий та хитрий Кавил. Довго домагався він кохання красуні, а коли зрозумів даремність своїх намагань, то привселюдно проспівав на всенародному святі „айтисе” куплет про те, що зганьбив дівчину і тепер дозволяє ганьбитися кожному над нею, хто цього забажає. Дев’ять днів Полин втікала від Кавила на своєму коні, вмиваючись гіркими слізьми. А коли почула, що наздоганяють її негідники на чолі з Кавилом, зупинила свого коня і крикнула у степ: „Укрий мене, сховай від ганьби”. І її слід розтанув у степу.

Цінна лікарська рослина, але в надмірних дозах отруйна. Має антимікробну та протизапальну дію.

Барвінок малий

Заздрив барвінок фіалці і просив богиню Флору дати його квітам такий же аромат. Та не змогла богиня створити більш дивовижне, як фіалка, а тому вирішила надати барвінкові дві переваги: зробила його квіти більшими, ніж у фіалки, а час цвітіння – набагато довшим. Для того, щоб відзначити заздрісний характер барвінку, Флора дала йому ім’я „Уіпса”, що на латині означає „перемагати”. Така легенда дійшла до нас із глибини віків.

За красу і цілющі властивості барвінок здавна оспівано в багатьох поетичних творах. З давніх-давен в народі барвінок вважали символом нев’янучої думки. Вірили, що він приносить щастя і любов.

Використовують відвари з наземних частин барвінку як в’яжучий засіб при розладах шлунково-кишкового тракту, як загою вальний засіб при захворюваннях шкіри та як кровоспинний засіб при кровотечах.

Ведучий: Прямуємо до наступної станції. А як вона називається, ви зрозумієте, відгадавши загадку:

Із-під гірки, з під крутої

Прокладається норою

Та й до моря утіка

Через лози по ярах. (Джерело)

Так, це станція „Джерельце”.

З давніх-давен на землі українській жили люди сильні, добрі та красиві. Звідки ж вони брали красу та силу? Виявляється, пили вони воду студену з джерельця. Бо в джерельній воді краса, доброта і сила рідної землі. В народі кажуть: „Пий водицю з криниці, буде тобі здоровиться”.

Виконується пісня „Музика знмлі”, муз. І сл. А.Житкевича.

  1. Послухай музику землі:

в ній запах трав і сонця ласка,

у синім небі – журавлі,

а на долинах – дивна казка.

Приспів:

Співає чисте джерело,

навколо вквітчане барвінком,

і пісня людям на добро

лунає радісно і дзвінко.

  1. Послухай музику землі

і таємничу, і бажану.

Її акорди чарівні,

то звуки дивного органа.

Приспів.

  1. Послухай музику землі,

пізнай навколишню природу.

В ній ніжність наших матерів,

в ній сила вільного народу.

Приспів.

Ведучий: Сила води велика. Без неї не можна жити людям, тваринам, рослинам. Отже, вода – це диво, це життя, здоров’я, життєдайна сила. Вона „жива”, але буває і „мертвою” не тільки в казках. Є на землі українські криниці, стежки до яких поросли бур’янами, замулюються в них віконця-джерельця, ніхто не бере з них воду. Обходять люди їх стороною. Чому ж так? Бо вода з тих криниць несе хвороби та смерть. Є такі криниці на землі, які отримали сумну і тривожну назву „Чорнобильська зона”. 26 квітня 1986 року сталося лихо – аварія на Чорнобильській АЕС. Атом, який служив людям добром, давав електроенергію, світло, тепло, вийшов з-під контролю, перестав слухатись, і поповзла довкола нього „страшна невидима донька” – радіація. Вона зробила мертвими землю, ліс і воду. Люди змушені були покинути свої домівки, залишити все, що в них було, і їхати жити на інші землі. А люди, які зупинили вогонь та потік радіації, тяжко хворіли, багато з них померло.

Хлопчик:

Опустив лелека крила

На самотній хаті.

Обранив його Чорнобиль –

Не може літати.

Дівчинка:

Все тече і все минає,

Лише не Чорнобиль.

Біль у серці не згасає,

Не втекти від нього.

Ведучий: Є у нас красиві озера і ставки, на берегах яких стоять щити з написами „Купатися заборонено!”. Виходить, і ця вода „нежива” – шкідлива для здоров’я. Чому? Тому, що виливають у неї шкідливі хімічні відходи. І таких прикладів багато: нафта, яка вилилась у море, і річка, яку отруїв завод, і велика кількість мінеральних добрив, які вносять у землю.

Виконується пісня на мелодію української народної пісні „Ой у полі криниченька”.

Ой у полі криниченька,

Там холодна водиченька.

Це було вже давно-давно,

Варто знати про це кіно.

Буде хлопець тут ходити

І захоче води пити.

Ой, юначе, не пий води –

Всі ж нітрати течуть туди.

І відходи із стічних ям,

Завдадуть вони шкоди нам.

Ой у полі криниченька,

Зникла там вся водиченька.

Ведучий: Природа дала людині диво – живу воду. Без неї не виростуть рослини, не виживуть тварини, не зможе існувати людина. Тож треба берегти це диво для себе, для майбутніх поколінь. Бережіть воду від забруднення, економте воду для того, щоб продовжувалося життя.

Наступна наша зупинка – станція „Пісенна”. Згадайте, які пісні ви знаєте про рослини.

Діти називають відомі пісні: „Берізка”, „Ой є в лісі калина”, „Горобинонька”, „Край долини мак”, „Чорнобривці”, „Поміж диво-кленами”.

Ведучий: Заспіваймо деякі з цих пісень.

Виконуються пісні на вибір дітей.

Ведучий: Прямуємо до наступної станції – „Червона книга”.

Хлопчик:

Я зірвав квітку – і вона зів’яла,

Я піймав метелика – і він помер

у мене на долоні.

І тоді я зрозумів, що доторкнутися

до краси можна лише серцем.

Ведучий: Діти! Природа, як поранений птах, кричить, прохає допомагти їй. Ви повинні знати при те, як можна зберегти природні багатства для всіх, хто живе і буде жити на Землі. Дехто вважає: „Може, нічого не трапиться, якщо я зламаю лише одну гілочку, зірву одну квітку, роздушу метелика...”. а ви, діти, згодні з таким міркуванням? (Відповіді дітей).

Так! Природі буде гірше! Бо кожна зламана гілочка, кожна зірвана квітка, кожен зловлений метелик, розорений мурашник – це маленька рана, яку ви завдаєте природі.

Дівчинка:

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнути дивні квіти?

Конвалії й фіалки ніжні,

І вісник березня – підсніжник?

Як сон трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії,

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ми всі господарі природи,

Тож збережемо її вроду.

Ведучий: На жаль, погане ставлення до природи призводить до того, що деякі рослини і тварини знаходяться під загрозою зникнення і потребують охорони. Понад 20 років Міжнародна спілка охорони природи працювала над створенням Червоної книги. В неї занесено всі види рослин і тварин, що охороняються. У нас в Україні також є Червона книга.

Хлопчик:

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний, що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть зеленіти віти –

Верби, берізки, горобини

І диво-дівчини калини.

Невже ми більше не побачим,

Як біля річки плачуть верби.

Як розцвітають на майданах

Високі красені каштани.

Ми всі господарі природи,

Тож збережемо її вроду.

Ведучий: Діти, ми з вами можемо не тільки зберегти природу, що оточує нас, а й примножити її. У народі говорять, що людина не марно прожила свій вік, якщо вона „Збудувала дім, виростила дітей, посадила дерево”. Хоч ви ще й самі маленькі, але вже сьогодні можете зробити велику справу – посадити, доглянути, виростити дерева і квіти.

Дівчинка:

Ми посадимо липи і клени –

Буде наше місто все зелене.

Ми посадимо у полі тополі,

Хай вони зростають поволі.

Хлопчик:

Ми обсадимо школу бузками,

Обсіємо площу квітками.

Хай ростуть дерева і квіти,

Мов здорові, радісні діти.

Дівчинка:

Дерева зростатимуть з нами,

Шумітимуть листом, гілками.

Хай росте при долині калина,

Хай цвіте, розцвіта Україна.

Виконується пісня „Це моя Україна”, сл. А.Камінчука, муз. М.Ведмедері.

  1. Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Приспів:

Це моя Україна,

це моя Батьківщина,

що, як тато і мама, одна.

  1. Пробудилась тополя

і безмежному полю

вже співає веснянки вона.

Приспів.

  1. Нахилилась вербиця,

щоб напитись водиці,

заквітчала всю землю вона.

Ведучий: Ось і завершується наша подорож.

 

Дівчинка:

Все на землі нам треба берегти:

І птаха, й звіра, і оту травинку.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти – її частинка.

Хлопчик:

Я землі своєї паросток зелений,

Я землі цієї крапля дощова,

Заплелись у мене, приросли до мене

Й жито, і дерева, квіти і трава.

Дівчинка:

Той, хто любить паростки кленові,

Хто діброви зелені ростить,

Сам достоїш людської любові,

Бо живе й працює для століть!

Ведучий:

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком горить!

Будьте і ви, діти, як маленькі сонечка. Творіть добро, саджайте ліси, очищайте джерела і ріки, любіть свою матінку-землю і вона вам відповість любов’ю і щедрістю та й будуть на нашій землі мир і злагода.

 

 

 

14.03.2017
Помогите книге
14.03.2017

 

Тема мероприятия (классного часа): «Помоги книге».

Цель: познакомить с историческим прошлым книги;  воспитывать  уважительное, бережное отношение к книге;  прививать любовь к чтению.

Оборудование: выставка книг,  презентация « Как к нам книги пришли».

Ход мероприятия:

Вступительное слово учителя.

- Давайте начнем с загадки: « Склеена, сшита, без дверей, а закрыта. Кто ее открывает, много знает.»

Книга – самое занимательное чудо на свете. Она сделана из простой бумаги. Но : «Книга поможет узнать обо всем: про одежду и про дом, про собаку и кошку, про всех понемножку. В веселых стихах о разных часах, о числах и счете тоже прочтете.»

А как же к нам пришли книги? Давайте посмотрим презентацию.

( Просмотр презентации)

 Книги живут уже несколько сотен лет, но тогда они были не такими, какими мы привыкли их видеть. Печатные книги возникли не сразу, писарь писал от руки каждую буковку.  Наши предки делали книги из глиняных дощечек, из берестяной коры, из папируса, из кожи животных.  Рукописные книги – настоящие произведения искусства. Каждая глава и отдельная страница рукописной книги начинается и заканчивается рисунком. Начальная буква каждого абзаца рукой мастера превращалась в настоящее чудо. Рукописная книга была большой и тяжелой. Переплет для нее делался из досок и обтягивался кожей или тканью. Переплеты дорогих книг были роскошно отделаны золотом и драгоценными камнями. Примерно десять веков назад в Китае изобрели бумагу, а в 16 веке Гуттенбергом в Германии был изобретен печатный станок. Сейчас книги печатаются  очень быстро. В изготовлении книги  вложен труд многих людей . На книгу работают и лесорубы и сплавщики, на бумажном комбинате перерабатывают древесину в бумагу. Писатели, ученые, художники  вкладывают свой труд в книгу.

Проверка восприятия.

- Легко ли сделать книгу? Сколько людей участвуют в изготовлении книги? Долгая ли жизнь у книги? От чего это зависит? Как вы храните свои книги?

Подведение итогов  рейда: « Как я берегу книгу».

- Расскажите, какие книги вы прочитали и какие книги вам понравились?

А теперь о бережном отношении к книгам.

- Очень хорошо, что вы любите читать книги и помните о прочитанном. Давайте послушаем стихотворение Б. Заходера: « Заболела эта книжка, изорвал ее братишка, я больную пожалею: я возьму ее и склею.»

- Как вы объясните, почему братишка порвал книжку? Как можно помочь книжке? Как надо обращаться с книгами, чтобы они всегда были целыми и красивыми? Давайте обсудим, что любит и чего боится книга.

 

Выступление детей о бережном отношении к книге.

1 ученик . Книга боится дождя и снега. От этого она портится, разбухает и отслаивается переплет. Ее неприятно потом брать в руки.

2 ученик. Книга боится грязных рук. Они оставляют на ее страницах пятна, делают книгу неопрятной. Особенно трудно отчистить жирные пятна. А они появляются, если вы кладете книгу рядом с тарелкой. Не читайте во время еды!

3 ученик. Книга боится рассыпаться на отдельные листочки, если она не прошита. Не кладите раскрытую книгу переплетом вверх, не загибайте уголки страниц. Чтобы продолжить чтение с того места. Где вы остановились накануне, положите в книгу закладку. Не кладите в книгу карандаши, линейки и прочие предметы- они ломают переплет.

4 ученик. С библиотечными книгами нужно обращаться особенно бережно, ведь их потом будут читать многие, многие годы другие. Для библиотечных книг у себя дома определите постоянное место. В назначенный срок книгу надо вернуть.

5 ученик. Я – книга, я товарищ твой! Будь, школьник, бережным со мной.

                   Мой чистый вид всегда приятен, оберегай меня от пятен!

                  Привычку скверную оставь- листая, пальцы не слюнявь!

Ой, уронил меня ты на пол. Ай супом ты меня залил.

Что здесь за звери? Что за птицы? Страницы пачкать не годится.

Опять загнул мои листы. Мой переплет не выгибай.

Мой корешок не поломай. Не забывай меня в саду!

Вдруг дождь нагрянет на беду? Запомни: я твой лучший друг,

Но только не для грязных рук.

Письмо от Книги.

- Ребята, нам пришло письмо. Давайте посмотрим от кого оно  - от Книги.

«Пожалуйста,  не трогайте меня грязными руками. Мне будет стыдно, когда меня возьмут другие читатели. Не пишите на мне ни ручкой, ни карандашом – это так некрасиво. Если вы закончили читать. То вложите в меня закладку, чтобы я могла удобно и спокойно отдохнуть. В сырую погоду заворачивайте меня в бумагу, потому что влажность мне вредна. Помогите мне остаться чистой, а я помогу вам быть счастливыми и радостными.

Проверка восприятия. Игра «да-нет».

Хочу я вам задать  вопрос, а вы затем над ним всерьез подумайте. Одно из двух: «Да» или «нет» - скажите вслух.

Книга боится дождя?                                                                                                  

Книга любит снег?                                                                                                        

Книга любит путешествовать в библиотеку в сумке или непромокаемом пакете?                                                                                                                          

Книга боится грязных рук?                                                                              

Закладкой для книги может  быть карандаш?                                                  

 Книга любит , когда ее разрисовывают и расписывают?                                

Книги можно рвать?  

Итог мероприятия.

Давайте подведем итоги нашего мероприятия.  Повторим правила обращения с книгой.  (Дети сами вспоминают правила, учитель обобщает. «Берите книгу только чистыми руками. Не перегибайте книгу. Не кладите в книгу карандаши и другие предметы, от этого книга рвется. Не загибайте страницы, пользуйтесь закладкой. Не читайте книгу во время еды.»

В заключение послушаем стихотворение о книге:

Книга все тебе расскажет, книга все тебе покажет:                                        

 Почему садится солнце, где прибой о берег бьется,                                            

 Где тепло, а где мороз листья все смахнул с берез,                                            

Если книгу прочитаешь. Знаний множество получишь,                                  

Лучше Родину узнаешь и сильней ее полюбишь.

 

 

Внеклассное мероприятие

"О вкусной и здоровой пище"; 2 класс

 

 "О вкусной и здоровой пище"

Цели:

üЗакрепить у детей знания о здоровом питании,

üУбедить детей в необходимости соблюдать режим дня и правильно питаться

üПривить простейшие навыки самообслуживания

Оборудование: набор круп, набор продуктов и посуды для приготовления   бутербродов.

 

Ход игры

 

Учитель. Дорогие ребята! Сегодня мы с вами поговорим о нашем питании. Пройдем испытания и  найдем среди нас того, кто много знает о разных вкусных продуктах и умеет правильно питаться. Удачи нам!

Звучит мелодия песни “Чунга – чанга”. Участники игры строятся в команды.

Учитель: Мы с вами не просто кушаем, а доставляем в свой организм жиры, белки, углеводы и витамины. Которые наш организм потом расходует на наши движения, на работу мозга и на другие процессы. Если мы не будем кушать, то у нас не будет сил даже утром открыть глаза. Поэтому наши команды мы назовем:

Построение команд

Команда «Белки»

Команда «Витамины»

Команда «Жиры»

Команда «Углеводы»

Учитель. Команды готовы? Команды заранее приготовили выступления о каждом из приемов пищи в день: каким он должен быть, что надо кушать, а что не желательно. Заслушаем первую команду.

 

1 команда. (Демонстрирует табличку “Завтрак”)

 

1 выступающий: Доброе утро, ребята! Надеюсь, что вы уже проснулись, сделали гимнастику, успели умыться, почистить зубы. Пора завтракать. 3автрак должен быть довольно плотным, так как примерно четвертую часть дневной нормы калорий мы должны съесть утром. Кто ответит, почему?  Очень хорошо для завтрака подходит любая каша. Поэтому мы о кашах и поговорим.

 

2 выступающий: Каша – исконно русское блюдо. Самые древние каши – пшенная, манная, овсяная (геркулес). Каши – очень полезное блюдо, недаром про хилых людей в народе говорят “мало каши ел”. В старину у русских князей существовал обычай – в знак примирения бывших врагов варить кашу. С тех пор про несговорчивых людей говорят “ с ним каши не сваришь”.

Что такое здоровое питание?

Определить на ощупь, какие крупы находятся в мешочке. (По 2–3 мешочка на команду.)

 

Учитель Без чего есть не так вкусно и при каждом приеме пищи ему место на столе. Но хлеб на стол, так и стол – престол. Какая же еда без хлеба? Утром мы съели и бутерброд, и булочку, и просто ломтик хлеба.

 

2 задание. Вспомнить и сложить из “половинок” – части пословиц написаны на 2-х половинках плотной бумаги.

 

Худ обед, когда хлеба нет.

 

Хлеба ни куска, так и в горнице тоска.

 

Не сиди на печи, коль хочешь есть калачи.

 

Хлеб всему голова.

 

Хлеб на стол, так и стол престол.

 

Учитель. С завтраком на нашем острове обе команды справились успешно. Но время идет вперед. Пришло время обедать. Проголодались? Мыть руки – и за стол. Очень много витаминов, полезных веществ есть в овощах.

 

Команда 2. Табличка «Обед»

 

Выступающий 1: Полноценный обед для ребенка должен включать источник белка (рыбу, мясо, бобовые), источник углеводов (злаки), молочные или кисломолочные продукты и свежие фрукты и овощи. И, естественно, нужен какой-нибудь напиток, только не сладкая газировка, лучше воду или сок (не слишком кислый и не слишком сладкий).

Старайтесь отдавать предпочтение продуктам с низким содержанием жира — постному мясу, молочным продуктам низкой и средней жирности.

 

Выступающий 2: желательно включать в меню суп: супы очень полезны. Основу любого, даже диетического обеда составляет первое блюдо. В качестве первых блюд рекомендуем горячие и холодные супы, приготовленные без заправки (без пережарки с добавлением томатной насты), на слабом мясном (преимущественно говяжьем), овощном или грибном бульоне.

 

Выступающий 3: На второе рекомендуем вам отварное, тушеное или запеченное в духовке нежирное мясо (лучше говядину). Вместо мяса можно приготовить любое блюдо из рыбы (лучше морской). Не стоит увлекаться сосисками, сардельками и различными видами колбасных изделий, так как они содержат всевозможные красители и пищевые добавки, вредные для организма или абсолютно ему ненужные.Гарниром к мясу могут служить любые овощи, кроме картофеля, – фасоль, спаржа, зеленый горошек, фрукты, приготовленные на пару или тушеные в духовке. В качестве напитков в обеденное время употребляйте кисель, компот, мусс, приготовленные из свежих или сушеных ягод и фруктов, а также всевозможные отвары, например, из ягод шиповника или боярышника.

 

 Что такое здоровое питание?

1 задание.

 Из набора блюд выбери  первые блюда: картофельное пюре, голубцы, плов, пельмени, котлеты, зразы, винегрет, каша, омлет, рассольник, борщ, суп, компот, чай, квас, сок, кофе, какао

2 задание.

 Выбрать из карточек те продукты, которые нужны для приготовления борща.

3 задание.

Из набора блюд выбери  вторые блюда: картофельное пюре, голубцы, плов, пельмени, котлеты, зразы, винегрет, каша, омлет, рассольник, борщ, суп, компот, чай, квас, сок, кофе, какао

 

Учитель. Очень часто при приготовлении первых и вторых блюд используют овощи. Отгадайте загадки про овощи:

 

Лето целое старалась, одевалась, одевалась

А как осень подошла, нам одежки отдала.

Сотню одежонок, сложим мы в бочонок. (Капуста.)

 

Снаружи красна, внутри бела,

На голове хохолок – зеленый лесок. (Редиска.)

 

Развалились в беспорядке на своей перине – грядке

Сто зеленых медвежат, с сосками во рту лежат

Беспрерывно сок сосут и растут, растут, растут. (Огурцы.)

 

Золотая голова велика, тяжела

Золотая голова отдохнуть прилегла

Голова велика, только шея тонка. (Тыква.)

 

3 задание. Из набора блюд выбери  третьи блюда: картофельное пюре, голубцы, плов, макароны,  пельмени, котлеты, зразы, винегрет, отбивные, каша, омлет, рассольник, борщ, суп, компот, чай, квас, сок, кофе, какао, торты, пирожные, мороженое

 

3 эксперт. После обеда прошло больше трех часов, мы проведем конкурс “Заморить червячка” или «Полдник».

    Что подают на полдник и на десерт?

 

3 эксперт. Человек на 70% состоит из воды. В сутки требуется жидкости примерно 2 литра. Без еды человек может прожить 2 месяца, а без воды не больше двух – трех дней.

Учитель

– Какие напитки вы знаете?

– Какой самый распространенный напиток?

– Чай. Чаю уже больше 5 тысяч лет. А до чая на Руси пили морсы, рассолы, квас, кисели.

 

Команда 3.

Выступающий 1: Всякому нужен и обед и ужин. Ужинать нужно не позднее, чем за два часа до сна. Надо есть только легкоусвояемую пищу: молоко, сыр, овощи, фрукты.

Ужин – это последний прием пищи в течение дня, когда организм может потратить полученную с пищей энергию. В качестве лучшего блюда для ужина рекомендуем салат из свежих или отварных овощей, заправленный растительным маслом. Во время ужина можно съесть небольшую овощную или крупяную запеканку, овощное рагу, фруктовый салат и пр.

Выступающий 2:  Для людей, занятых тяжелым физическим трудом или страдающих малокровием, рекомендуем отварную говядину под неострым и нежирным белым соусом.

 

В качестве напитка на ужин прекрасно подойдет стакан крепкого кефира, простокваши (для больных язвой желудка или 12-перстной кишки), молочнокислого или фруктового сока, несладкого чая или киселя.

 

Выступающий 3:  К напитку можно добавить немного овсяного или любого другого несдобного печенья, диетические хлебцы или бутерброд с нежирным, несоленым сыром (без масла и, желательно, с ржаным хлебом).

 

 Что такое здоровое питание?

Учитель:

Всегда нам пригодится

Белая водица

Из водицы белой

Все, что хочешь делай.

 

Если вы знаете продолжение этой загадки, то вам повезло. Вы, наверное, догадались, что белая водица – это молоко.

 

Задание “Молочный аукцион”.

 

Что можно сделать из молока? Какая команда назовет последний продукт из молока, та и победит.

(Кефир, ряженка, ауидофилин, простокваша, йогурт, сметана, творог, творожный сырок, глазированный сырок, сыр.)

 

Задание 1. Приготовление бутербродов.

 

Конкурс на самый экзотический, креативный, вкусный, питательный, полезный бутерброд.

 

Учитель. Вот и подошло к концу наш день вкусной пищи к концу. А теперь пора выбрать лучших игроков, достойных назваться “гурманами”. Кто больше знает о вкусной и здоровой пище? Кто не раз выручал команду за завтраком, обедом, ужином и за десертом? Теперь мы еще больше знаем о здоровой и полезной пище и будем стараться ее как можно чаще употреблять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід (заочна подорож)

 

Тема. Під блакитним небом сонцеликий Харків розквіта

 

Мета. Поглибити знання дітей про наше місто - Харків, ознайомити з історичними пам'ятками Харкова, його символами, формувати національну свідомість, виховувати патріотизм, повагу до символів, історії. Розвивати пізнавальні інтереси. Виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасного.

 

Обладнання. Карта Харкова; прислів'я про рідний край; тематичні зображення історичних місць Харкова, пам'ятників, символіки міста; портрети видатних людей; запис пісні.

 

Хід заняття

                                                                       

                                                                       Епіграф

                   «Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина - то найкращий край».

(Дмитро Павличко)

І. Організація класу. Привітання.

Вчитель. Любі діти, до нас у клас

                Завітали гості щирі,

                Привітайте ж в добрий час

                Гостей усмішкою й миром.

Учні. Ми вам раді, люди добрі,

          І вітаєм щиро вас,

          І запрошуєм ласкаво

          На урок у перший клас.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Вступна бесіда вчителя.

- Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми з вами рушаємо у подорож по нашому рідному місту - Харкову. Діти, а чи любите ви слухати казки? То ж уважно послухайте й здогадайтесь, хто з казкових героїв буде сьогоднішнім нашим провідником.

                                      Старенька бабуся у лісі жила,

                                      Гостинці для неї онучка несла.

Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?

 Як казка ця зветься? Хто б відповів?

- То хто з нами піде, дітки, у подорож? Здогадались?

- Червона Шапочка.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 - Червона Шапочка поїде з нами і покаже вам багато цікавого, ми дізнаємось, як виникло наше місто, які символи Харкова, ми побачимо історичні пам'ятки нашого міста, познайомимось з видатними людьми, які тут народились і працювали. Чи цікаво вам все це побачити і почути? Тоді заплющіть очі! Прислухайтесь! (Звучить музика, яка імітує звуки потяга).

 

ІV. Заочна подорож «Мій Харків».

Зупинка «Символи Харкова»

В ч и т е л ь. Ось і перша зупинка, тут ми побачимо, які ж символи має Харків. Давайте спочатку згадаємо, які символи має наша держава Україна. (Відповіді дітей). так, це прапор, герб і гімн. Як Україна, так і кожне її місто має свій прапор та герб. Ось вони. Давайте дізнаємось, що ж на них зображено.

У ч е н ь 1.

Герб - символічний знак, ключ до історії, роду, міста, держави.

Герб міста Харкова постійно змінювався, але багато років тому було затверджено саме такий герб, який представляє собою чотирьохкутний щит, загострений донизу. На зеленому фоні щита зображено покладені у вигляді хреста Ріг Достатку, з плодами і квітами, які знаходяться в ньому, і кадуцея - золотий жезл зі срібними крилами, який обвивають змії срібного кольору. Зелений колір символізує надію, радість, достаток. Ріг Достатку - природні багатства краю. Кадуцей - символ торгівлі, символ тих, хто подорожує. Змії, які обвивають кадуцей - символ мудрості. Автором герба був князь Щербатов.

У ч е н ь 2.

Прапор міста Харкова відображає історію та традиції міста.
Прапор міста являє собою прямокутне полотнище світло-зеленого кольору із зображенням в його центральній частині герба міста.

Вчитель. А зараз Червона Шапочка хоче перевірити чи уважно ви слухали.

Конкурс ерудитів.

- Що зображено на гербі міста? (Ріг Достатку, кадуцей, змії).

- Якого кольору прапор міста Харкова? (Світло-зеленого).

- Що зображено на прапорі? (Герб Харкова).

В ч и т е л ь. Молодці! Що ж рушаймо далі...

 

Зупинка «Історичне минуле».

В ч и т е л ь. Ця зупинка називається «Історичне минуле». Зараз ми з вами дізнаємось, як же виникло наше місто, хто його заснував.

У ч е н  ь 3.

Відомо кілька легенд щодо заснування міста. В одній розповідається, що місто започатковане козаком Харитоном або Харком. З переказів відомо, що він нібито загинув у боротьбі з татарами, а біля його хутора утворилися нові поселення. І все поселення назване на честь першого тутешнього господаря.

У ч е н ь  4.

Другу версію відстоював письменник І. Квітка-Основ'яненко. У своїй історичній роботі “Заснування Харкова”, він доводив, що Харків завдячує своїм виникненням його дідові Андрію Квітці. Його пращур прибув з Києва у Дике Поле, оселився неподалік від військового поселення Чугуєва і назвав свою садибу Основою. Поступово коло неї виріс Хутір, який згодом переріс у місто.

У ч е н ь 5.

Багато років тому на прибережних землях поблизу річок Харків і Лопань оселилися козаки. Вони збудували фортецю. З неї розпочалося місто Харків. Ця фортеця була чотирикутної форми і мала десять башт. Із них вартові стежили за наближенням ворогів. Фортецю оточував рів, який також захищав мешканців від ворожого нападу. Перші мешканці Харкова охороняли навколишні землі від нападників. Більшість учених вважають, що назва міста походить від назви річки Харків.

В ч и т е л ь. Тож ми не знаємо напевно, як з'явилося наше місто, але вдячні за те, що воно є процвітає аж донині. Сідаймо до потягу і поїхали далі.

 

 

Зупинка «Видатні постаті Харківщини»

В ч и т е л ь. Зупинка «Видатні постаті Харківщини». Тут ми дізнаємось про відомих людей, які народились та працювали у нашому місті.

У ч е н ь 6.

                       “Шевченко і Сковорода —
                        Дві постаті землі моєї,
                        Що як повітря і вода
                        Завжди поєднані із нею.
                        З дитинства знає кожен з нас
                        Григорія й Тараса Слово,
                        Що пророста корінням в час,
                        Як духу нашого основа.” (Н.Супруненко).

У ч е н ь 7.

Григорій Савич Сковорода. У Харківській області розташоване мальовниче село Сковородинівка. Колись це село мало назву Пан-Іванівка. Тут нерідко гостював, а потім і знайшов останній притулок великий український філософ, поет і мандрівник Григорій Савич Сковорода. Григорій Савич викладав у Харківському колегіумі. Він навчав дітей читати і писати, любити свою землю, шанувати батьків, поважати ближніх. Діти завжди уважно слухали слова свого мудрого вчителя. І сьогодні його думки навчають нас, як бути щасливими. Багато років мандрував він Україною. Відвідав різні міста і села Харківщини. Усюди цікавився життям і звичаями людей. А потім писав про це у своїх творах.

У ч е н ь 8.

 Василь Назарович Каразін. Василь Назарович народився в селі Кручик, що у Харківській області. Це видатний український учений, винахідник, засновник Харківського національного університету. Життя в селі навчило хлопчика розуміти необхідність залучення простого народу до навчання. Спочатку він заснував школу у своєму рідному селі. Але особливо харків'яни пам'ятають і шанують В.Н.Каразіна за те, що він переконав тодішній уряд у необхідності відкриття університету саме в Харкові. Нині університет носить ім'я В.Н.Каразіна.

У ч е н ь 9.

Ілля Юхимович Рєпін. Це відомий у всьому світі художник. Його картини прикрашають відомі музеї. Ілля Юхимович також наш земляк, він народився у місті Чугуєві. Ілля з дитинства виявляв інтерес до творчості, а коли йому подарували фарби, то нічого іншого він уже не хотів. У Чугуєві встановлено пам'ятник І.Ю.Рєпіну. Його картини зберігаються в художніх музеях різних країн, а також у Харківському художньому музеї.

Вчитель. Це лише мізерна частка всіх тих людей, які зробили величезний вклад у розвиток нашого міста. Готові рушати далі?

 

Зупинка «Історичні пам'ятки Харкова».

В ч и т е л ь. На зупинці «Історичні пам'ятки Харкова» ми дізнаємось про споруди у Харкові, які були побудовані багато років назад, але збереглися й донині.

 

У ч е н ь 10.

Покровський собор - найстарша кам'яна споруда Харкова, що збереглася з прадавніх далеких часів. Відомо, що побудували цей храм козаки. Згодом тут був заснований чоловічий монастир і перший вищий навчальний заклад - Харківський колегіум.

У ч е н ь 11.

Благовіщенський собор свою назву отримав на честь християнського свята Благовіщення Божої Матері. У наші дні Благовіщенський храм є найбільшим і найбагатшим на Харківщині. Це головний собор.

У ч е н ь 12.

У давнину головним храмом міста Харкова був Успенський собор. Перший храм був невеликим за розміром і зроблений із дерева. Він згорів. На тому ж місті пізніше побудували новий храм. За розмірами він був більший, а за красою - неперевершений. Уже багато років ця споруда прикрашає наше місто.

 

Зупинка «Сучасний Харків».

В ч и т е л ь. Червона Шапочка привела нас до зупинки «Сучасний Харків», на якій вона поведе нас по місцях, які я впевнена всім вам добре знайомі.

У ч е н ь 13.

Майдан Свободи - це найбільший майдан у Європі. Багато харків'ян збирається на ньому під час свят. Поряд із майданом розташований Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості - улюблене місце дітей. У ньому працюють різноманітні секції, гуртки, творчі клуби, ляльковий театр.

У ч е н ь 14.

У чудовому саду розташований пам'ятник великому синові українського народу, поетові Тарасу Григоровичу Шевченку. Цей сад названо на честь поета. У саду є музичний фонтан.

У ч е н ь 15.

Харківський зоологічний парк - улюблене місце відпочинку як дітей так і дорослих. Тут можна побачити тварин, яких привезли сюди з усіх куточків землі. Є рідкісні тварини, яких залишилось зовсім мало. Вони потребують захисту.

 

Зупинка «Зупинка пам'яті».

В ч и т е л ь. А це «зупинка пам'яті». Немає такого населеного пункту в Україні, де б не пам'ятали про часи Великої Вітчизняної війни.то були часи голоду, холоду, смерті, лихоліть, що принесли фашистські загарбники. Про це нагадують пам'ятники, меморіальні комплекси на честь героїв, які віддали своє життя за мир і щастя багатьох людей.

         Один із них - Меморіальний комплекс Слави, розташований у Харкові, у Лісопарку. Там у роки війни знищували воїнів і мирних жителів. Знамена схилилися над могилами загиблих. Але не зігнулися гранітні плечі Матері-Батьківщини, що назавжди застигла в глибокій скорботі біля Вічного вогню. І тільки стукіт її серця порушує тишу.

         Щодня до братської могили приходять тисячі людей. Приносять квіти. Віддають шану загиблим героям хвилиною мовчання.

У кожному місті, селі, селищі є своє священе місце, де поховані ті, чиє життя жорстоко обірвала війна. Давайте і ми зараз встанемо і вшануємо хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя за нас.

 

Зупинка «Народна скарбничка».

В ч и т е л ь. Зупинка «Народна скарбничка». На цій зупинці Червона Шапочка приготувала вам завдання. Вам потрібно поєднати початок прислів'я з кінцівкою.

Прислів'я:

Добре тому,                                                            а вдома найкраще.

За рідний край                                                       життя віддай.

Кожному мила                                                       хто в своєму домі.

Всюди добре,                                                         рідна сторона.

В ч и т е л ь. Молодці! Ви добре виконали завдання, то ж поїхали далі.

 

Зупинка «Поетична».

В ч и т е л ь. Ось ми доїхали до останньої зупинки. Тут ми послухаємо вірші та уривки з них про наше славне місто Харків.

У ч е н ь 16.

”Побудували місто славне,
Наш рідний Харків, козаки.
Щоб став він гордістю держави.
Вкраїнським містом навіки.”  (М.Грицай).

У ч е н ь 17.

“Розквітай, молодій, славний Харкове мій,
В дружніх потисках рук, у весні чарівній,
Промінь сонця ясний у краплинах роси,
Місто праці, науки й краси.” (В.Галюк).

У ч е н ь 18.

“…Місто науки і мистецтва,
Робітників і вояків.
Ти зігріваєш наше серце,
Столице, перша навіки…”  (М.Грицай).

У ч е н ь 19.

“Під блакитним небом України
Сонцеликий Харків розквіта.
І для нас у світі він єдиний,
Він у нас у серці й на вустах”  (Н.Супруненко).

У ч е н ь 20.

Мій Харків

У слові Харків - шелестіння трав,

І грім громів, і трепетні пісні,

І Дике поле у стрімких вітрах,

Ісьогодення, і майбутні дні!

У ч е н ь 21.

Вони б могли розповісти багато

Про наше місто в глибині віків:

І про трагедії його й про свята,

Про щастя й болі, радощі і гнів...

У ч е н ь 22.

Як пам'ятники, Харкова будинки:

У кожного історія своя,

Вивчаю до останньої сторінки

Який вже рік його літопис я! (Ніна Супруненко).

 

 

V. Підсумок уроку.

Заключна бесіда..

Вчитель. Ось і добігла кінця наша подорож. Чи сподобалось вам подорожувати Харковом?

- Що нового дізнались?

- Що вам найбільше сподобалось?Червона Шапочка і я дуже вам вдячні за вашу допомогу і роботу на уроці.

(Лунає запис пісні «Про Харків»).


 

 

 

14.03.2017
Масляна
14.03.2017

 

МАСЛЕНИЦА

 

Цели: познакомить детей с традициями русского народа,

          развивать речь учащихся, обогащать словарный запас,

обучать правилам гостеприимства, воспитывать уважение к старшим.

Выходят дети-ведущие.

1.Внимание! Внимание!

Весёлое гуляние!

Собирайся скорее, народ!

Видишь, Масленица к нам идёт!

Пришла Масленица годовая, 
Наша гостья дорогая! 
Она пешей к нам не бывает, 
Все на кониках приезжает. 
Ее коники вороные, 
У них гривы золотые, 
А саночки расписные.

2.Масленица, будь здоровенька,

Тебя встретим хорошенько!

С блинами,

С каравайцами,

С варениками!

3.Маслена неделя

В гости прилетела.

На пенёчек села,

Оладышек съела,

Другим закусила,

Домой потрусила.

4.Приходите к нам на праздник

И тихони, и проказник.

Будет чай у нас горяч…

Будет блин да калач,

Будут игры и смех,

Будет праздник для всех!

.Поспешайте, наряжайтесь,

К нам на праздник собирайтесь!!!

Ведущая: Здравствуйте, гости дорогие!

                 Добро пожаловать к нам на широк двор

                 На Широкую Масленицу!

                 Мы добрым гостям завсегда рады!

                 Мы их привечаем, сладким чаем

                 Да блинами угощаем!

Масленица – один из самых любимых праздников русского народа, самый весёлый, разгульный. Ожидался он всеми с большим нетерпением. Масленицу называли честной, Широкой, весёлой, величали её «Боярыней – Масленицей», «Госпожой – Масленицей». С Масленицей разговаривали как с живым существом: она то «дорогая гостья», то «баба – кривошейка», то «красная девица», то «Авдотья Ивановна».

Во многих местах России делали чучело из соломы, но лица у него не было. Считалось, что, если имеется лицо, то будет и душа. И ходили с ней по деревне – славили Масленицу. Ей оказывались почести как редкой гостье.

Вот и у нас есть «Госпожа – Масленица» (кукла из соломы).

Дети-ведущие:

1.Дорогая наша Масленица, Авдотья Ивановна,

Масленица годовая.

Гостья наша дорогая!

Она пешей к нам не ходит,

Всё на конях приезжает,

У ней кони вороные,

Слуги молодые.

Ой, Масленица – кривошейка,

Состречаем тебя хорошенько

Сыром, маслом, калачом

И печёным яйцом!

         2. Внимание! Внимание!

Весёлое гуляние!

Масленица! Широкая Масленица!

Ну-ка все повеселимся,

В пляске быстрой закружимся!

Нужно в хоровод нам встать,

Масленицу прославлять!

Хоровод вокруг Масленицы (на мотив «У нас завтра субботея»)

А мы Маслену встречали,

На горушке побывали,

Повстречали, душа, повстречали.

Побывали, душа, побывали.

Блином гору выстилали,

Сыром гору набивали,                                                                                

Выстилали, душа, выстилали.

Набивали, душа, набивали.

Маслом гору поливали,

А мы Маслену встречали,

Поливали, душа, поливали.

Повстречали, душа, повстречали.

Ведущая: Масленица приходится на конец февраля – начало марта и длится целую неделю. Каждый день имеет своё название.

Дети-ведущие:

Понедельник Масленицы назывался «Встреча».

В этот день всех гостей надо было встречать блинами. Блины – символ солнца (такой же круглый и золотистый), а солнце – символ возрождающейся жизни.

Ведущая: Русские люди ели много блинов на Масленицу, да сами над собой подшучивали, много весёлых поговорок о блинах сложили.

А вы какие поговорки о блинах знаете?

  • Без блинов не Масленица,

Без пирогов -  не именины.

  • Блин добр не один.
  • Блин не клин, брюха не расколет.
  • Первый блин -  комом,

Второй – с маслом,

А третий – с квасом.

Вторник на Масленице был «Заигрышем». В этот день начиналось веселье и разнообразные гулянья, строительство снежной крепости, игра в снежки, катание с гор на санях.

Среда – «Лакомка». Это день семейный. Тёщи приглашали своих зятьёв на блины, а для забавы любимого зятя созывали всех своих родных.

Ведущая: Сядем рядком да поговорим ладком. Все ли здесь смышлёные? Загадки отгадывать умеете?

                                                                                                                           

Загадки.

Стоит в углу Агрипина,

Большой рот разиня.

Пасть открывает,

Что дают – глотает.

Зимой она ест и фырчит,

А летом голодная спит.   (Печь)

Стоит толстячок,

Подбоченя бочок.

Шипит и кипит,

Всем чай пить велит.   (Самовар)

Что на сковородку наливают,

Да вчетверо сгибают?     (Блины)

Черна, мала крошка,

Соберут немножко,

В воде поварят

Ребята съедят.  (Каша) Шагает красавица, 
легко земли касается, 
Идёт на поле, на реку, 
И по снежку, и по цветку. 
(Весна) 

Тает снежок, ожил лужок. 
День прибывает. Когда это бывает? 
(Весна)

Я раскрываю почки, 
в зелёные листочки. 
Деревья одеваю, 
посевы поливаю, 
Движения полна, 
зовут меня ... 
(весна) 

Зазвенели ручьи, 
прилетели грачи. 
В улей пчела 
первый мёд принесла. 
Кто скажет, кто знает, 
когда это бывает? 
(Весна)

Она приходит с ласкою
И со своею сказкою.
Волшебной палочкой
Взмахнет,
В лесу подснежник
Расцветет.
(Весна)

Я раскрываю почки, в зеленые листочки.
Деревья одеваю, посевы поливаю,
Движения полна, зовут меня ...
(весна)

Зазвенели ручьи, прилетели грачи.
В улей пчела первый мед принесла.
Кто скажет, кто знает, когда это бывает?
(Весна)

Была белая да седая,
Пришла зелёная, молодая.
(Зима и весна)

Рыхлый снег
На солнце тает,
Ветерок в ветвях играет,
Звонче птичьи голоса
Значит,
К нам пришла ...
(Весна)

Солнце печёт,
Липа цветёт.
Рожь поспевает,
Когда это бывает?
(Весной)

Прилетела пава,
Села на лаву,
Распустила перья
Для всякого зелья.
(Весна)

Снег чернеет на полянке,
С каждым днем теплей погода.
Время класть в кладовку санки.
Это, что за время года.
(Весна)

Зеленоглаза, весела,
Девица- красавица.
Нам в подарок принесла,
То что всем понравится:
Зелень - листьям,
Нам - тепло,
Волшебство
- Чтоб все цвело.
Вслед ей прилетели птицы
- Песни петь все мастерицы.
Догадались, кто она?
Эта девица - ...
(Весна)

У занесённых снегом кочек,
Под белой шапкой снеговой
Нашли мы маленький цветочек,
Полузамёрзший, чуть живой.
(Подснежник)

Первым вылез из землицы
На проталинке.
Он мороза не боится,
Хоть и маленький.
(Подснежник)

В голубенькой рубашке
Бежит по дну овражка.
(Ручеек)

Новоселье у скворца
Он ликует без конца.
Чтоб у нас жил пересмешник,
Смастерили мы ...
(Скворечник)

Здесь на ветке чей-то дом
Ни дверей в нем, ни окон,
Но птенцам там жить тепло.
Дом такой зовут ...
(Гнездо)

Мать толста, дочь красна, сын храбр – под небо ушёл. (Печь, огонь, дым)

Дам есть – плачет и ворчит, ничего не дам – молчит.   (Сковорода)

Четыре ноги, два уха, один нос да брюхо.   (Самовар)

Возьму пыльно, сделаю жидко,

Брошу в пламень – будет как камень.  (Мука, тесто, хлеб)

На горячем донце выпекают солнце.  (Блин)

На сковороду ручейком, со сковороды – солнышком.  (Блин)

Скороговорки(конкурс).

Каждую скороговорку нужно не просто произнести, а сделать это чисто и красиво. Недаром в народе скороговорки называют ещё и чистоговорки.

Мамаша Ромаше дала сыворотки из-под простокваши.

Щетина у свинки, чешуя у щучки.

У осы не усы, не усищи, а усики.                                                                                                  

Полпогреба репы, полколпака гороху.

Хохлатые хохотушки хохотом хохотали: ха – ха – ха – ха – ха!

Четверг называли «Широким». В этот день развлекались и устраивали всякие забавы. В старину это были кулачные бои, но без крови и синяков(Бармины?), катание на тройках(мальчики с колокольчиками), взятие снежной крепости(снежки из синтепона).

Ведущая: И мы не лыком шиты!

            - Выходи, честной народ. Нас частушка в пляс зовёт!

Частушки.

1.  Начинаем петь частушки,

Просим не смеяться:

Тут народу очень много –

Можем растеряться.

3.  Вы послушайте, ребята,

Нескладеху будем петь:

На дубу свинья пасется,

В бане парится медведь.

4.  Рано утром, вечерком,

Поздно на рассвете

Баба ехала пешком

В ситцевой карете.

5.  Между небом и землёй

Поросёнок рылся

И нечаянно хвостом

К небу прицепился.

                                                                                                                 

6.  Поглядите-ка, ребята,

Что на крыше деется:

Воробей в рожок играет,

За солому держится.

8.  Я на Масленку катался,

Трое санок изломал.

Ворона коня замучил

И милашку покатал.

9.  Купи, тётя, мне коня

Вороные ножки,

Буду девочек катать

По большой дорожке.

10. Как на масленой неделе

Из трубы блины летели.

Ой, блиночки мои,

Подрумяненькие!

11.Сшила платье из капусты,

Огурцом отделала.

Рассердилась, платье съела.

Что же я наделала?

12.Говорили мне подружки:

-Не пляши, а только пой!

Не могу стоять на месте

Темперамент не такой!

13.У меня четыре шали,

Пятая пуховая.

Не одна я боевая,

Все мы здесь бедовые!

Приходите, заходите 
На румяные блины.
Нынче Маслена неделя — 
Будьте счастливы, как мы! 

Ведущая: Во время народных праздников было принято рассказывать

«докучные сказки».

А таких сказок множество, собственно из каждой сказки можно сделать «докучную»:                                                                                                

«Жил – был царь, у царя был двор. На дворе был кол, на колу мочало.

Не начать ли сказку сначала?»

«Докучными» сказки называют от слова «докучать» (надоедать).

Рассказывают два ученика:

Сказка про ворону.

Шёл я как – то через мост,

Глядь – ворона мокнет.

Взял ворону я за хвост,

Положил её под мост –

Пусть ворона сохнет!

Шёл опять я через мост,

Глядь - ворона сохнет,

Взял ворону я за хвост,

Положил её на мост –

Пусть ворона мокнет!

Снова шёл я через мост,

Глядь – ворона мокнет.

Взял ворону я за хвост,

Положил её под мост –

Пусть ворона сохнет!

Я опять пришёл на мост,

Глядь – ворона сохнет.

Взял ворону я за хвост,

Положил её на мост –

Пусть ворона мокнет!

Я пришёл на тот же мост,

Глядь – ворона мокнет…

 Ведущая: Полно вам нас докучать

                  Нужно Масленицу величать!

Пятница – «Тёщины вечёрки». Теперь уже зятья у себя дома с румяными блинами принимали тёщ.

Прибаутки – неотъемлемая часть народного праздника.

(дети разыгрываются сценки)

- Федул, что губы надул?

- Кафтан прожёг.                                                                                        

- Можно зашить.

- Да иглы нет.

- А велика ли дыра?

- Один ворот остался.

- Фома, что из леса не идёшь?

- Да медведя поймал.

- Так веди его сюда!

- Да он не идёт.

- Так иди сам.

- Да медведь не пускает!

- Сынок, сходи за водицей на речку.

- Брюхо болит.

- Сынок, иди кашу есть.

- Что ж, раз мамка велит, надо идти!

Ведущая: Продолжаем веселиться,

                 Ручеёк уже струится.

Русская народная игра «Ручеёк».

Под песню Н.Кадышевой «Течёт ручей, бежит ручей…»

Русская народная игра «Гори – гори ясно…»

Суббота – «Золовкины посиделки». Невестка дарит золовкам (сестрам мужа) подарки .Золовки приходили в гости к молодым невесткам, пробовали их блины и получали подарки.

Игра: «Заплети косу» (участвуют девочки).

Воскресенье – «Прощёный день». Последний и самый важный для Масленицы. Родные и знакомые приходят друг к другу в гости. И перед праздничным обедом просят друг у друга прощения за большие и малые обиды.

Ведущая: А пока пост ещё не наступил, приглашаем вас отведать блиночков румяных, чая ароматного. Всем желаем общения приятного!

Чаепитие.

 

Виховна година

для учнів 4 класу

Моя Батьківщина - УКРАЇНА


М е т а.  Поглибити знання учнiв про нашу державу — Україну, продовжити ознайомлення учнiв з нацiональними символами України, формувати нацiональну свiдомiсть школярiв, виховувати патрiотiв рiдної держави, повагу до її символiв, розвивати пiзнавальнiiнтереси. Виховувати любов до рiдного краю, його iсторичного минулого i сучасного.


О б л ад н а н н я. Карта України, на плакатах записано кiлька висловлювань про Україну, прислiв’я про рiдний край;запис Гiмну України, пiсень “Можна все на свiтi вибирати, сину” i“Боже Великий, єдиний” (Молитва за Україну); Конституцiя України, 4 плакати з символiкою держави України (герб, гiмн, прапор, Конституцiя), кросворди.


Епiграф.

«Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батькiвщина — то найкращий край”. (Д.Павличко)  

Клас прибраний квiтама, рушниками й серветками, портретами народних героїв, українських письменникiв, дiячiв культури i т. д.
На столi, так, щоб було видно всiм, красиво оформлений альбом (усн
ий журнал) «Моя Батькiвщава Україна». На сторiнках написанi назва розділів журналу, що оформленi відповiдно дозмісту.

Хід уроку

 
I. Вступне слово вчителя.
Під звуки мелодії пiснi “Можна, все на світi вибирата, сину” читаю напам’ять акровiрш. Він же записаний на дошці, для того, щоб учнi могли знайти назву своєї Батькiвщини.
У всiх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рiднiша їм своя пустиня,
Анiж земний в чужинi рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батькiвщини. (М. Чернявський)

Вчитель.
— Про яку святиню говориться у вiрші? (Про Україну).
— Як по-iншому ще можна назвати цей вiрш? (Акровiрш).
— Чим цікавi для нас такi вiршi? (Складаємо першi букви кожного рядка i утворюємо слово. В цьому акровiршi ми знайшли назву своєї Батькiвщини).
— Тож, напевно, ви всi здогадалися, про що буде мова на нашому уроці? (Про нашу Батькiвщину — Україну).

II. Проблемна ситуацiя.
Розгадування кросворда.
— Якщо правильно запишете слова по горизонталi, то по вертикалi прочитаєте тему нашого першого уроку.
1. Прем’єр-мiнiстр України...
2. Основний Закон України... (Конституцiя).
3. Як спiвають і слухають Гiмн? (Стоячи).

4. Синiй колiр українського прапора символiзус ... (небо
5.
Скiльки кольорiв має український прапор? (Два).
6. Державний герб України — ... (тризуб).
7. 28 червня 1996 року — це ... (день Конституції).
8. Столиця України — ... иїв).
9. Найголовнiша пiсня України - ... імн).
10. Найрiднiше, найдорожче, найсвiтлiше, найкраще мiсце на землi — ... (Батькiвщина).
11. Президент України — ... (Ющенко).
12. Українцi здавна мали свiй одяг — ... (нацiональний).
13. 24 серпия 1991 року — ... (день Незалежностi).
14. Жовтий колiр прапора — це колiр... (зерна).
15.
Державною мовою України є мова ... (українська).
16. Хто був, є i залишається в серцях українцiв Кобзарем? (Шевченко).
17, Хто вдстояв дiючого Президента пiсля виборiв 21 листопада 2004 року? (Народ).
18. Як назвали революцiю, яка вiдбулася пiсля виборiв? (Помаранчева).
19. Синонiм слова “держава” (Країна).
20. Майдан, на якому вiдбулася Помаранчева революцiя — ... (Незалежностi).
21. Назва нашої держави —. ... (Україна).

ІІІ. Повiломлення теми i мети уроку.
Учнi.
— Тема нашого уроку “Моя Батькiвщина — Україна”.
В ч и т е л ь. Наш урок присвячений Українi. А допоможе нам у розглядi цiєї теми усний журнал. Прочитаємо, як називаються його сторiнки (записало на дошці)

Сторiнка 1. Рiдний край, Україна, Батькiвщина, Вiтчизна.
Сторiнка 2. Державнi символи України.
Сторiнка З. Народнi символи України.
Сторiнка 4. Мiй край — моя iсторiя жива.
Сторiнка 5. Лiтературний аукціон.
Сторiнка 6. Народна скарбничка.
Сторiнка 7. Поради Президенту України.
Сторiнка 8. Пройди лабiринт.
IV. Усний журнал “Моя Батькiвщина — Україна”.
— Зараз переходимо до усного журналу.
Сторiнка 1. Рiдний край. Укоаїна. Батьківщина. Вiтчизна.
В ч и т е л ь. Слова цієї сторiнки дорогi кожнiй людинi нашої країни.
        Хлiб, який ми споживаємо, земля, на якiй ми живемо; мама, яка дала нам життя... Без всього цього жити просто неможливо. І серед найзаповiтнiшого є в людини Батькiвщина.

 

Учень.
                                     Солов’їна пісня
Одна Батькiвщина i двох не буває.
Мiсця, де родились, завжди святi.
Хто рiдну оселю свою забуває,
Той долi не знайде в життi.
Чи можна забути малому ту пiсню,
Що мати спiвала, коли засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
Тут мамина пiсня лунає i нинi,
Її пiдхопили поля i гаї,
Їi вечорами по всiй Українi
Спiвають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рiдної мови, без пiснi, без мами
Збiднє, збiднiє земля назавжди.
                                              М.Бакай
В ч и т е л ь. Кожна людина найбiльше любить той край, де народилася i живе. Кожен пишається своєю рiдною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Подивiться уважно на карту України. Простiр землi, яку заселяють українцi, є такий великий, що, аби перетнути його пiшки iз заходу на схiд, треба йти 90 днiв, долаючи щодня 30 км. Нашими найближчими сусiдами є росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, словаки, угорцi, румуни, молдавани, болгари.
        Україна — це держава. Вона, як ви вже знаєте, має свою Конституцiю — Основний Закон України, тобто правила, за якими живуть українці. Її прийнято Верховною Радою України.
Учен ь.
— Ми всi повиннi пам’ятати дату — 24 серпня 1991 року. В цей день прийнято Акт проголошення незалежностi України. Україна є суверенною i незалежною, демократичною, соцiальною, правовою державою.
— Що ж означає вислiв “Укрїана — суверенна країна”? Вона мае право самостiйно, без втручання iнших держав вирiшувати всi свої внутрiшнi та зовнiшнi справи.
— А ще Україна — демократична. Це означає, що влада в нiй належить народовi. Тiльки народ може змiнювати її основи — конституцiйний лад.

В ч и т е л ь. А зараз робота в групах:
Перша група.
— Скласти тематичну “павутинку” до слова Батькiвщина. (Найкраща, найрiднiша, наймилiша, найсвітліша, найдорожча).
        Друга група.
— Скдасти тематичну “павутинку” до слова Україна. (Суверенна, демократична, незалежна, соцiальна, правова).
        Третя група.
— Скласти тематичну “павутинку” до слiв Рідний край”.
(Тато, мама, лiс, струмок, стежка, пiсенька
тощо).

С т о р і н к а 2. Державні символи України.

В ч и т е л ь. Друга сторінка: “державні символи України”.
         Кожна країна свiту обов’язково повинна мати свої три символи. Що ж означае слово символ? Символ — це умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища.
         Вистраждавши, виборовши волю, Україна мае тепер свої державнi символи. Назвемо їх.
        1. Символiчний знак, ключ до iсторiї, роду, мiста, держави. (Герб).
Учень.
                                    Герб
                          Наш герб — тризуб.
                          Це воля, слава й сила.
                          Наш герб — тризуб.
                          Недоля нас косила,
                          Та ми зросли, ми є,
                          Ми завжди будем,
                          Добро i пiсню
                          Несемо ми люлям.
                                               Натадя Поклад
        2. Грецьке слово, означае урочисту, похвальну пiсню на честь богiв i героїв. (Гiмн)
Слуханчя запису Державного Гiмну України.

Учен ь.
                                       Гiмн
                   Слова палкi, мелодiя врочиста...
                   Державний Гiмн ми знаємо усi.
                   Для кожного села, мiстечка, мiста —
                   Це клич один з мiльйонiв голосiв.
                   Це наша клятва, заповiдь священна,
                   Хайчують друзi й вороги,
                   Що Україна вiчна, незнищенна,
                   Вiд неї ясне свiтло навкруги.
                                              Наталя Поклад
3. Наш стяг — пшениця у степах
Пiд голубим склепiнням неба. (Прапор),
Уч е н ь.
                                    Прапор
                   Прапор — це державний символ,
                   Вiн є в кожної держави;
                   Це для всiх ознака сили,
                   Це для всiх ознака слави.
                   Синьо-жовтий прапор маем:
                   Синє небо, жовте — жито;
                   Прапор свiй оберiгаєм,
                   Вiн святиня, знають дiти.
                   Прапор свiй здiймаєм гордо,
                   Ми з ним дужi i єдинi,
                   Ми навiки вже — народом,
                   Українським в Українi.
                                            Наталя Поклад
— Мододцi! А тепер я хочу переконатися, чи добре ви пам’ятаєте те, що необхiдно знати про Герб, Гiмн, Прапор.
Конкурс ерудятiв (у групах).
1. Коли звучить Гiмн України? (Вiн звучить щоденно о 6-й i о 24-й годинi по Українському радiо та в урочистi свята).
2. Хто написав текст Гімну України? (Павло Чубинський).
З. Композитор, який створив музику до Гiмну України. (Михайло Вербицький).
4. Тризуб симводiзує — ... (Волю, славу, силу).
5. У християнськiй релiгiї цей знак пояснюють так... (Бог-Отець — Бог-дух Святий — Бог-Син).
б. Роль прапора — ... (бути попереду, вести людей за собою).
7. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України пiднято ... (синьо-жовтий нацiональний прапор).
8. 28 сiчня 1992 року Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор... (Державним прапором).

        Стор і нка 3. Народнi симноли Укнаїни.
        В ч и т е л ь. Наступна сторiнка — “Народнi символи України”.
        Майже в усiх народiв є улюбленi рослини-символи. У нас це верба, калина, барвiнок та iн. Про це говорить прислiв’я: “Без верби і калини нема України”.
— Калина — символ кохання, краси, щастя. Навеснi вона вкривається бiлим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодiв. Калиною уквітчують весiльний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.

Пригадаємо i заспiваємо пісню “Ой у саду калинонька”. (Діти співають i танцюють).
         В ч и т ел ь. А скiльки приказок, прислів’їв, загадок придумав наш народ про калину!
Учн і.
— Пишна та красива, як червона калина.
— Стоїть у дворi дiвонька, як над ставом калинонька.
— Щоки червонi, як кетяги калиновi.
— Убралася в бiле плаття, як калина в бiлийцвiт.
— Посади бiля хати калину, будеш мати долю щасливу.
        Учениця розповiдае про калину легенду.
        В ч и т е л ь. Почувши слово “Україна”, зразу ж уявляеш вербу над водою, тополю у полi... Можливо, ви чули вiд ваших родичiв пiсню “В кiнцi греблі шумлять верби”? Це пiсня про кохання i прекрасне, горде дерево. Окрiм краси, верба дає багато користi. Вона, ніби позначка води на землi. Тому й копають криницi пiд вербою, бо на сухому мiсцi це дерево нiколи не росте.
— Коли ще використовують вербові гiлочки?
        Уч е н и ц я. У Вербну недiлю святять вербу. Дорослі i дiти хльоскають одне одного освяченими прутиками, приказуючи:
                   Не я б’ю — верба б’є.
                   За тиждень — Великдень.
                   Недалечко — червоне яєчко!
                   Спаси i сохрани, Матiр Божа, пiд свої’м покровом.
— На це хльоскання ми одне на одного не ображались, оскiльки верба давала силу та здоров’я.
        У ч е н ь. А зараз послухайте легенду ще про один символУкраiни.
                               Легенда про барвiнок
        Ця рослина, коли ще не мала своєi назви, дуже заздрила запашнiй фiалцi, бо та була у великiй шанi серед людей. І тодi вона звернулася до богинi Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу i людську любов. Аде богиня не була всесильна — не могла вона нагородити рослицу великою красою. Зате дала їй назау “вiнка”, що означас “перемога”. І вiдтодi люди почали вбачати в барвiнковi цiлющу силу, яка перемагає тяжкi недуги. За це люди подарували рослииi свою любов.
— Отже, хрещатий барвiнок — символ вiчностi.
        В ч и т е л ь. З якого твору взяті цірядки?
                           Два кольори мої, два кольори.
                           Оба на полотнi, в душі моiй .

               Два кольори мої, два кольори,      

              Червоний — то любов, а чориий — то журба.

                                             (Пiсня про рушник, Д.Павличко).
— В народi говорять: “дiм без рушників, як сiм’я без дiтей”. Рушники — це теж символи українського народу, старовинні обереги дому. Вишитий рушник — неодмiнний атрибуг багатьох обрядiв: з рушником виходили в поле, справляли обжянки; проводжали в далеку дорогу; дiвчата подавали рушник на знак згоди при сватанні; молодi ставали на рушник пiд час шдюбного обряду.
В життi кожної людини бувають радiсть i смуток. Тож і на рушниках люди записували свою долю.

У ч н i про iншi симноли.
— Символом материнської любовi є вишневий та яблуневий цвiт.
— Символ вiри, надiї, любовi — ружа, мальва, пiвонiя.
— Здоров’я дарує — безсмертник.
— Людям приносить здоровя, доброту та нiжність — ромашка.
— Миють волосся, освiжають хатнє помешкання, купають маленьких дiтей — любистком.
         В ч и т е л ь. В український вiночок вплiтали багато квiтiв: вишнi, ружi, безсмертника, барвiнку, незабудок, чорнобривцiв, любистку, волошок, ромашок, мальви, калини, маку. Всього — 12 квiточок, i кожна
— лiкар i оберiг. Тож сплетемо зараз вiночки з цих квiтiв (Групова робота на дошці).
— Хлопчики будуть зривати квiти, а дiвчатка (2 групи) вплiтати їх у вiночки, по 6 квiточок у вiночок.
         Уцентрi дошки намальовано кросворд. Хлопчики вибирають назви квітів (вишнi, ружi, безсмертника, барвiнку, незабудок, чорнобривців, любистку, волошок, ромашок, мальви, калини, маку) і вписують їх у клiтинки так, щоб вийшло слово “вiночок Вписавши слово зірвали квітку і по черзi, так, щоб назви квітів i кольори не повторювались, передавали то одній, то другій групі дiвчаток.
         Група хлопчикiв:

 1 -ша група дiвчаток: волошка, безсмертник, вишня, ружа, мак, ромашка;
         2-га груда дiвчаток: барвінок, калина, незабудка, чорнобривці, мальва, любисток.
         Сторiнка 4. Мiй край — моя iсторiя жива.
         Вчител ь. Про що може вестися мова на цiй сторiнцi?(Роздуми дітей).
— На долю нашого народу випало багато героїчного i водночас трагiчного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусiдiв. Як нiякий iнший народ, українцi заплатили за своє право на волю мiльйонами життiв своїх синiв i дочок.
         Iсторiя України — це iсторiя народу, який протягом багатьох столiть боровся за свою незалежнiсть. Мабуть, нiхто не уявляє України без Запорозької Січi. Серед тих, хто вiддав сноє життя за щастя народу, iмена славних лицарiв — (учні тримають портрети героїв, по черзі називають Їхні імена).
         У ч н i:
— дмитро Вишневецький — Байда — був першим кошовим Запорозької Сiчi;
— Петро Сагайдачний;
— Іван Сiрко;
— Богдан Хмельницький;
— Максим Залiзняк;
— Іван Мазепа;
— Олекса довбуш;
— Устим Кармелюк.
         В ч и т е л ь. За кращу долю народу боролися вiдомi всьому свiтовi дiячi культури:
        Учнi:
— Тарас Шевченко;
— Леся Украiнка;
— Іван Франко;
— Марiя Заньковецька;
— Михайло Грушевський.
— Зазнав наруги вiд влади поет Володимир Сосюра за вiрш “Любiть Україну”. (Учень декламує вірш).

                   Любiть Уираїну, як сонце любiть,
                   Як вiтер i трави, i води.
                   В годину щасливу i в радостi мить,
                   Любiть у годину негоди.
                   Любiть Україну у снi й наяву,
                   Вишневу свою Україну.
                   Красу її вiчно живу i нону,
                   І мову її солов’їну.

— За любов до України, боротъбу за їїнезалежнiсть справжнiх патрiотiв кидали в тюрми, мордували в таборах. Борець за нацiональну гiднiсть українського народу поет Василь Стус був засуджений на  15 рокiв таборiв i помер в неволi.
— Про синiвську любов до Матерi-Вiтчизни писав
поет Василь Симоненко:

                   Україно! Ти для мене диво!
                   І нехай пливе за роком рiк,
                   Буду, мамо горда i вродлива,
                   З тебе дивуватися повiк...

         В ч и т е л ь. Новiтнiми лицарями Вiтчизни, яким судилося вiдродити героїчну славу предкiв, стали галицькi юнаки та дiвчата, що ввійшли в iсторiю як Українськi Сiчовi стрiльцi.
         Звучить пісня “ой, у лузі червона калина” (слова С. Чернецького, музика народна).
— Сьогоднi ми лише пiдняли ту завiсу, що закривала вiд нас iсторiю нашого народу. Було сумне, було трагiчне. Але смерть за Батькiвщину не є даремною. Бо рано чи пiзно народ починає розумiти:
досить поразок, досить неволi, досить безнадiї.

         Учнi.
                   Я вiрю в те, що вернеться тепло,
                   Я вiрю в щастя, бо воно було.
                   В майбугньому плоди зберугь багатi
                   із дерева, що нинi зацвiло.
                                                        (Д.Павличко).
— “На них горах засяє благодать Божа”, — сказал колись апостол Андрiй Первозванний, пропливши по Днiпру до того мiсця, де тепер стоiть золотоверхий Київ. Його пророчi слова збулися.
— Ми, молоде поколiння нашої держави України, насамперед повиннi цiнувати i берегти велике давнє прагнення багатьох поколiнь. Нинi ми отримали волю, але коренi її пiдрубанi. Вiрю, що вони вiдростуть, будуть мiцнимц. Ми зможемо вiдбудувати нашу Українську державу, доклавши до цього певних зусиль i прагнень, розуму i вмiння.
— Ми живемо в скрутнi часи. Нерiдко, на жаль, ми стаемо свiдками того, шо свiтом керують неправда i грошi. Незважаючи на всi цi труднощі, ми повиннi змiнювати життя на краще, не зрiкаючись вiри i добра, ми повиннi вистояти, бо ми — український народ. За намимайбутне.
— Я думаю, що ми побудуємо краще майбутнє, де свiт буде радiсним, даруватиме дiтям i дорослим щасливе життя. Саме таким я бачу свiт майбутнього: квiтучим, щасливим, оновленим, де будуть мiцнi, дружнi взаємовiдносини мiж державами i народами.
— “Життя таке коротке. Поспiшайте творити добро”, — писав Олександр довженко.
         Будувати краще майбутнє‘— це лишати пiсля себе хороший слiд на землi, творити добро на благо своєї Батькiвщини. Вiрю в щасливе майбутнє нашої країни!

Уч н i (читають уривки з вiрша “Героям слава i уклiн ”нашого земляка Василя Краснопольського, який прасвячений Помаранчевiй революції).
                           Героям слава i уклiн
                   З’єднай нам, Боже, нашi руки.
                   Дай нам пiднятися з колiн.
                   Зiгрiй нам вiру нашу ймужнiсть,
                   Спаси вiд кровii руїн.

                   І Бог почув нашi молитви.
                   З колiн ми дружно пiднялись.
                   І Схiд, i Захiд, Пiвдень, Пiвнiч,
                   Як браття й сестри, обнялись.

                   Немало мук ми натерпiлись.
                   Життiв мiльйони вiддали.
                   Цей день столiттями чекали.
                   Нам Бог помiг — перемогли.

                   Багато чуа наш Батько-Київ,
                   Але такого не чував,
                   Аби народ наш Президента
                   Мiльйонно — широ так вiтав.

                   Багато бачив Батько-Київ,
                   Але такого не чекав,
                   Щоб твiй Хрещатик сотні тисяч
                   Нових героїв гартував.

                   Сiмнадцять днiв ... ночей холодних...
                   Таким ще Київ i не снив.
                   Батьки не сплять, тамують сльози.
                   Йдуть на Хрещатик iх сини.

                 

 

                   Загомонiв про Україну
                   В захопленнi весь чесний свiт.
                   Ми, українці, стали вiльнi,
                   Шевченка збувся заповiт.
                                   (Василь Краснопольський
                                    м.Радивилів, 12. 12. 2004 р.)

         В ч и те л ь. 23 сiчня 2005 року в день iнавгурації, на майданi Незалежностi, Вiктор Андрiйович Ющенко сказав (говорять учнi):
— “Ми, громадяни України, стали єдиною українською нацiєю. Нас не роздiлити нi мовами, якими ми розмовляємо; нi вiрами, якi ми сповiдуємо; ні політичними поглядами, якi ми обираємо. У нас одна українська доля. У нас одна українська гордiсть. Ми гордiтим, що ми — українці..”
…“Ми створимо демократичну владу — чесну, професийну i обов’язково патрiотичну”.
…“Ви добиваєтесь справедливостi. Я все зроблю, щоб нiхто не був обдiленим. Ми йтимемо вперед, але не залишимо позаду тих, хто захворiв, хто втомився на схилi лiт”.
…“Ми станемо чесною нацiєю. Ми будемо нацiєю самоврядних громадян”.
         В ч и т е л ь. Нинi полiтичнi дiячi України працюють над розбудовою держави i гiдно представляють її на мiжнародномурiвнi.
         Вiдомi спортсмени представляють нашу країну на мiжнародних змаганнях, це — футболiсти Олег Блохiн i Андрiй Шевченко, легкоатлет Сергiй Бубка, гiмнастка Катерина Серебрянська, брати Вiталiй та Володимир Клички та багато iнших.
         Прекрасна наша українська земля, щедра, багатобарвна, рiдна, єдина.
         Але шоб наша країна була завжди вiльною, незалежною, а її громадяни, незалежно вiд нацiональностi, — щасливими, потрiбно наполегливо працювати кожному з нас.
         Сто р i н к а 5. Лiтературний аукцiон.
         В ч и т е л ь. На цiй сторiнці відбудеться декламування уривків з вiршiв та пiсень. Ось послухайте уважно куплет з вiрша i скажете, хто заповiдав нам:
                   Свою Україну любiть,
                   Любитьїїво врем’я люте,
                   В останню тяжкую минуту
                   За неї Господа молiть.
                                       (Т.Г. Шенченко).
— А зараз ви будете декламувати уривки з вiршiв. По порядку з кожкої групи встають учень чи учениця, декламують уривок з вірша. Двi iншi групи учнiв уважно слухають i називають автора вiрша та його назву, а в пiснi назву її та виконавця. Першими вiдповiдають тi учнi, котрi швидше подадуть сигнал. Виграє та група, яка найбiльше набере очок.
Уч н і:
1. Облiтав журавель                  Ми спитали в журавля:
    Сто морiв, сто земель.           — Де найкращая земля?
    Облiтав, обходив,                  Журавель вiдповiдає:
    Крила, ноги натрудив.           — Краще рiдної — немає!
                            (Платон Воронько, “облiтав журавель”).

2. У рiдному краї i серце спiває,

    Лелеки здалека нам весни несуть.

    У рiдному краї i небо безкрає,

    Потоки, потоки, мов струни, течуть.
                            (М.Бакай, “Соловїна пiсня”).

3. Україно! Ти для мене диво!

    І нехай пливе за роком рiк,

    Буду, мамо горда i вродлива,

    З тебе дивуватися повiк

    Україно!

    Ти моя молитва,

    Ти моя розлука вiкова

    Громотить над свiтом люта битва

    За твоє життя, твої права.
                            (В. Симоненко, “Україна).

4. Це моя земля, це твоя земля
    Неповторма i єдина.
    Це моя земля, це твоя земля
    Україна, Україна!
                            (“Це моя земля”, Надія Шестак).

5. Високе чисте небо — небо України.
    З надiєю дивлюсь у синю вись.
    Гаряче жовте сонце — сонце України.
    Два кольори у прапорi злились.
    Україно, моя любов,
    Ти єдина у свiтi є, Україно!
    Свята моя земля.
                            (“Укроїно, моя любов”, Таїсiя Повалій).

6. Гей, ви, козаченьки,
    вiтер в чистiм полi.
    Научiть нащадкiв
    так любити волю.
    Гей, ви, козаченьки,
    Спомин з мяти-рути,
    Научiть минулу славу повернути.
                            (“Козацька пiсняГ, НазарУй Яремчук).

         В ч и т е л ь. Пропоную виконати улюбленi пiснi про Україну.

 

 

7. Зiшли, Боже, ласки
    На дiтей маленьких,
    Щоб ми виростали
    На потiху неньки.
                     (Молитва дитини).

8. Ісусику любий, iсусику милий,
    Вже янголи в небi зiрки засвiтили,
    Нiч темна мадходить
    І всi ми в поклонi
    До Тебе пiдносим малемькi долонi.
                     (Вечiрня молитва).

  1. Боже, Великий, Єдиний,
        Нам Україну храни,
        Волii свiту промінням
        Ти їїосiни.
        Свiтлом науки i знання
        Всiх нас просвiти,
        В чистiй любовi до краю
        Ти нас, Боже, зрости.
                      (“Молитва за Україну, слова О. Кониського,
                       муз. М.Лисенка).
            Пiдбиваються пiдсумки, преможцям вручаються призи: сувеніри чи дитячі книжечки про Україну.

         С т о р iн к а 6. Народна скарбиичка.
         В ч и т е л ь. На цій сторiнцi потрiбно доповнити прислiв’я i пояснити їхзмiст. (Групова робота).
         Прислiв’я:
         Батькiвщина — мати, ... (умій за неї постояти).
         Людина без Вiтчизни,... (як соловей без пісні).
         Добре тому,... (хто в своему домi).
         Що країна,... (то родина).
         За рiдний край,... (хоч помирай!).
         Всюди добре, ... (а вдома найкраще).
         Який рiд, ... (такий плiд).
         Кожному мила.... ідна сторона).
         За рiдний край... (життя вiддай!).

         С т о р i н ка 7. Поради Президенту України.
         В ч и т е л ь. Ось уже перегорнута передостання сторiнка. Цiкава ж вона! Чи можемо ми давати поради Президенту?
         Кожен громадянин України: чи то дитина, чи пiдлiток; чи то юнак, чи дорослий; або й похилого вiку людина — мрiє звернутися до глави уряду чи Президента. Тож у вас, мої дорогенькi, єсьогоднi така нагода!
         Зараз прочитаемо, якi побажання висловлювали учнi iнших шкiл України. (Запис на плакаті).
— Зберiгати природу!
— дотримуватись Конституцiї!
— Розвивати економiку!
— Зберiгати звичаї i традиції!
— Бути гiдним своїх пращурiв!
         Групова робота, діти додають інші побажання
Президенту, глав
и уряду.
— А тепер усi поради скдадемо в конверт i вiдправимо Президенту.

        

         Учнi.
                   Красивий, щедрий рiдний край
                   І мова наша соловїна.
                  Люби, шануй, оберiгай
                  Усе, що зветься Україна!
Лунае запас пiснi”Молитва за Україну “.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позакласний захід

„Книга вчить, як на світі жить”

Мета: долучати дітей до книги - джерела людської мудрості; при­щеплювати інтерес до читання, до пізнання навколишнього світу. Роз­кривати цікавий і захоплюючий світ дитячої книги. Виховувати у дітей бажання вчитися і підвести їх до висновку, що знання - це велика сила, без якої в житті не обійтися.

(Зала, де проводиться свято, прикрашена крилатими висловами про книгу та знання, народними прислів'ями і приказками, а також фотографіями дітей, які читають книжки у класі, в бібліотеці, на природі. На видному місці - виставка дитячих книжок: енциклопедії, словники, казки, оповідання та ін.)

 (Виходить група дітей з книжками у папках. Вони ведуть між собою розмову.)

Юля. Ой, ятак люблю читати, майже щодня ходжу в бібліотеку!

Іра. І ятак само. Мені завжди хочеться щось новеньке почитати. Нещодавно я прочитала казку про Кирила Кожум'яка. Ото силач був! Уявляєте? За один раз заодно зі Змієм сім шкур витягав з Дніпра!

Андрій. Сильний був Кирило. А ще був відважний! Нічого не боявся!

Юля. У нього було добре серце. Пам'ятаєте? Коли до нього при­йшли маленькі діти з проханням, він аж заплакав і пішов визволяти дівчину з полону. Він дуже любив дітей.

Іра. Він був українцем. А українці - народ добрий, працьовитий, сильний і відважний. І нам треба вчитися бути такими. У школі нас вчать бути добрими і працьовитими. Ми вже знаємо, що людина при­ходить у світ для добра.

Андрій.А ще в цьому світі треба бути розумними, знаючими, бо без знань аж ніяк не обійтися! Тому треба змалку вчитися пізнавати світ, вивчати різні науки. От і мій тато завжди наголошує, що хто не вчив­ся, той прожив дарма.

Іра. А моя бабуся каже: "Чого Івась не навчився, того Іван не буде знати". Це означає, що треба вчитися з самого дитинства!

Юля.От у мене є книжечка з прислів'ями. Ті, що мені сподобалися, я собі переписала.

Андрій. Я також хочу переписати собі деякі прислів'я. Я знаю їх чимало, але хочеться знати ще більше. Моя мама каже, що знань забагато не буває.

Іра. Правду каже, але нема у світі такої людини, яка б усе знала. Та вчитися треба, це не зашкодить. Гляньте! А он наш Ромко. Давайте і його візьмемо в бібліотеку. Може, він також захоче взяти і почитати книжку.

Діти. Романе! Ходімо з нами!

Роман.Куди?

Іра. У бібліотеку. Там так цікаво!

Юля. Ходи, Ромчику! Не пожалкуєш. Візьмеш і собі книжку.

Роман. Я не хочу. У мене є що читати. І часу в мене нема...

Андрій. Не обманюй! Час у тебе є, а книжки у тебе нема. Сьогодні виставка в бібліотеці. Там нові ілюстровані книжки одержали. Є про рослинний світ.

Юля. І про Космос, і про нашу планету. Ходи, ходи! Треба більше читати, тоді більше будеш знати. Ось послухай:

Хто багато книг читає, той багато дуже знає. Книжка кожного навчить, як на світі треба жить. Пам'ятай, дитино мила, що знання - найбільша сила! Що навчивсь в житті робити - за плечима не носити! Школа всім, як рідна мати, нас старається навчати, Повсякчасно і щодня всім дає міцні знання -Найсильнішу зброю в світі, щоб могли ми краще жити. Тож берися до науки і приймай цю зброю в руки!

Роман. Ну, добре, вмовили. Ви ж не відчепитеся... (Діти заходять у бібліотеку і зупиняються біля виставки книг, їх зустрічає бібліотекар.)

Бібліотекар. А ось і мої маленькі читачі! Доброго дня, мої любі. Я вас сьогодні порадую! До вашого приходу я підготувала нові загадки. Хочете відгадати? (Бібліотекар читає загадки, а діти відгадують їх.)

Загадки

  1. Не кущ, а з листочками. Не сорочка, а зшита. Не людина, а навчає. (Книжка)
  2. Бачити - не бачить, чути - не чує, мовчки говорить, добре мудрує. (Книжка)
  3. Добре бачить, а сліпий. (Неписьменний)
  4. Біле поле, а мудрий на нім оре. (Письмо)
  5. Снігові поля, чорні грачі. Хочеш розумним бути - бери і вчи! (Книжка)

Бібліотекар. Маю я для вас сюрприз! Крім виставки книг, ми по­мандруємо у світ казки, де зустрінемося з цікавими героями. А зараз ознайомимося з новими книжками. Ось, діти, нові казки, а це оповідан­ня для дітей. (Бібліотекар коротко розповідає про нові надходження, називає автора, видавництво.)

(Виходить Мудрець і починає ознайомлювати дітей із словниками.) Мудрець. Доброго дня, діти! Дозвольте і мені бути присутнім на вашому святі. Я - мудрець, багато знаю і хочу вам розповісти про цікавий світ книжок, щоб ви до них приходили щодня, як до цілющої криниці. Наука - це невичерпне джерело, до якого треба йти людині, щоб жити у цьому світі. Перед вами світ словників. Гадаю, вас заціка­вило, чому я кажу світ словників? Це тому, що їх дуже багато і всі вони різні. Праця багатьох учених закладена в них. Вони ретельно збирали народні знання про мову і створили для нас чудових помічників. На­приклад, це - орфографічний словник. Він розкаже вам, як правильно писати кожне слово, як воно змінюється у реченні, які має закінчення в

х, в однині та множині, як правильно поставити наголос у слові. І коли ви сумніваєтесь, як написати якесь слово, то зверніться до словника, він вам у цьому допоможе.

(Мудрець звертається до дітей, щоб вони розповіли про інші слов­ники.)

Мудрець. Є ще дуже багато інших словників. Про деякі з них нам розкажуть мої помічники, які захоплюються словниками і знають про них уже чимало. Тому, будь ласка, розповідайте!

Учень.Ось цей словник називається тлумачним. Сама назва гово­рить за себе. Він тлумачить значення кожного слова, щоб правильно вживати це слово у мові.

Візьмемо наприклад, слово цілющий, що ж воно означає? Словник пояснює його так: "Який має лікувальні властивості; пов'язаний із здатністю зцілювати, лікувати, гоїти. Корисний для здоров'я, який сприяє зміцненню здоров'я". А ось інше слово. Скімлити - видавати про­тяжні, жалібні звуки (про тварин); надоїдливо скаржитися на кого-, що-небудь (про людину). І ще одне значення - давати відчуття тупого болю; нити, скніти, щеміти.

Цей словник можна читати й читати і щоразу щось нове дізнаватися.

Учениця. Перед вами словник іншомовних слів. Він пояснює іншо­мовні слова, що їх вживають у мові. Ми всі до них звикли, але іноді не розуміємо їхнього значення і вживаємо невлад.

Наприклад, слово лавина- це величезна маса снігу, льоду, що зсу­вається з гірських схилів.

Слово мансарда- це житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною.

А ось слово ажурний- означає прозорий, мережаний, ґратчастий. Переносні значення - майстерно й тонко зроблений.

І таких іншомовних слів досить багато в нашій мові. Чому їх називають іншомовними? Ці слова були запозичені з іншої мови. Якесь слово сподобалося, воно найкраще пояснювало предмет, особу, певну дію чи стан. От і ввійшло до нашої мови. А деякі українські слова також увійшли до різних мов і там вважаються іншомовними.

Учень.Існують фразеологічні словники, які допомагають правиль-­
но вживати вирази, будувати речення. Є перекладні словники, що да­-
ють переклад українських слів іноземними мовами і навпаки. Маємо
словники синонімів, антонімів і багато інших. Всі вони допомагають
краще вивчити рідну мову, правильно вживати і писати слова, будува­-
ти речення і гарно та правильно розмовляти. Тобто роблять людину
високоосвіченою, культурною. Книга вчить нас, дає знання, робить лю­-
дину мудрою, а словники допомагають нам у цьому.
         Мудрець.А от такі книжки діти дуже полюбляють, тому що тут є багато малюнків і короткий опис. Це - енциклопедії. Вони бувають різні, але всі подібні тим, що дають стислу і повну інформацію про все на світі. Залежно від того, про що вони розповідають, таку й мають назву. Наприклад: "Мала дитяча енциклопедія", "Тварини", "Росли­ни". (Мудрець показує різні енциклопедії.)

Вони гарні і корисні, тому що збагачують новими знаннями, розши­рюють дитячий світогляд, привчають до самостійного пошуку інфор­мації. Такі книжки можна не читати сторінку за сторінкою, як опові­дання чи казку, а вибрати лише ту інформацію, що вас найбільше зацікавила. Є енциклопедії і для дорослих, але принцип у всіх однако­вий - це науково-довідкове видання, що об'єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань чи будь-якої однієї. Це цінні книжки, що озброюють нас знаннями.

Отже, щоб бути розумним, треба багато читати, бо хто багато читає, той багато знає. Недарма люди кажуть, хоч око бачить далеко, та розум ще далі. Тому треба вчитися, бо вам, сьогоднішнім школярам, доведеться робити нові відкриття у науці і техніці. Навчання - нелег­ка справа, але ніколи не кажи - не вмію, а кажи - навчусь. Доклади всіх зусиль і одержиш перемогу. А зараз послухаємо дітей, їм є про що сказати.

Інна.Мені страшно було йти до школи, оскільки там все незнайо­ме: і діти, і вчителі. І це мене лякало. А сьогодні я навіть не уявляю, як могла жити без школи.

Нам казали мама й тато: школі знань дають багато.

Тільки, діточки, старайтесь, наполегливо навчайтесь!

Вас навчать книжки читати, гарно в зошиті писати.

І привчать до дисципліни, успіх прийде неодмінно.

В школі вчать, як в світі жити, з усіма дітьми дружити.

І співати, й танцювати, і вірші декламувати.

Школа - це дзвінка країна, тут навчається дитина.

Пізнає усі дива, вивчить чарівні слова,

Щоб чудово розмовляти й добре рідну мову знати,

Відкривати дивосвіт й мудрими іти у світ.

В школі роблять перші кроки, є перерви і уроки.

Є цікавого багато. В школі кожен день, як свято!" (Пісня про школу.)

Артем.Переступивши поріг школи, ми нічого не вміли: ні читати, ні писати, ні лічити. Але за роки навчання у школі багато чого навчи­лися: одержали чимало знань, навчилися вчитися, можемо самостійно знайти інформацію про те, що нас цікавить. Головне в житті - не лінуватися - це я добре засвоїв. Бо лінь - це погана порадниця.

 

Хто про себе добре дбає, той знання хороші має.

Кажуть люди недарма: вчення світ, невчення - тьма.

Той, хто грамоти уміє, добре жне і добре сіє.

А хто пише та малює - діточок своїх годує.

Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

Тож потрібно добре вчиться, у житті це знадобиться.

Бо знання - велика сила, що дає людині крила.

Може мудрою зробити, щоб чудово в світі жити.

А людина кожна знає - діло майстра величає.

Тож і ти часу не гай, а науки всі вивчай! Андрій. Спочатку мені страшно було йти до школи, здавалося, що я нічого не навчуся, але згодом зрозумів, що в школі легко і цікаво. З великим бажанням йду на заняття. Щодня в школі дізнаюся про щось нове, а це дуже цікаво!

Коли учитися охота, то вийде будь-яка робота.

Бо легко того научати, хто хоче все на світі знати.

Хто хоче вчитись, хоче знати, той вміє труднощі долати.

Йому відкриті всі дороги і він прийде до перемоги.

І тільки, хто знання здобуде, той у житті щасливим буде. Іра. Так, я також дуже люблю школу, люблю вчитися, бо з кожним днем ми стаємо розумнішими, вихованішими. Ми дорослішаємо і муж­ніємо в школі та одержуємо нові знання.

Я залюбки іду до школи, тут жде мене моя сім'я.

І не лінуюся ніколи, ми всі вчимося - ти і я!

І мудрими ми хочем бути, одержати нові знання.

Науки прагнемо збагнути, щоб не блукати навмання.

Бо світ чарівний, наче казка, й проблем багато є у нім.

Тож вчімось, діточки, будь ласка, знання сьогодні треба всім! Бібліотекар. Я вам обіцяла, що сьогодні ми потрапимо у світ казки. Зараз до нас завітають казкові герої, і ви відгадаєте, з якої вони казки.

(Виходять казкові герої у костюмах. Кожен з них говоритиме характерну фразу зі своєї казки, а діти мають назвати цю казку.)

Іван-царенко (плаче): Як же мені не плакати? У братів моїх жінки як жінки, а мені доведеться зелену жабу з болота брати... Чи ж вона мені рівня? ("Царівна-жаба" )

Маруся.Е, тату, ситніш над усе - земля-мати, бо вона всіх годує і напуває; прудкіш над усе - думка, бо думкою враз куди захочеш пере­летиш; а миліш над усе - сон, бо хоч як добре та мріло чоловікові, а все покидає, щоб заснути. ("Мудра дівчина")

Телесик. Ближче, ближче, човнику, до бережка - це моя матінка снідати принесла! ("Телесик")

Іван. Ви питаєте, пане, де той міст, що я про нього говорив? А він, пане, розтопився так само, як те заяче сало, що ви про нього говорили. ("Заяче сало")

Коза.Ні, дідусю, я не пила, я й не їла, тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через кладочку та вхопила води крапельку, - тільки й пила, тільки й їла! (Коза-Дереза)

Хвеська.Еге, що. Тепер уже не одбрешешся! Саме тоді й було, як ми рибу в лісі збирали й бублейна хмара йшла, а в лісі бубликів ми натрусили, і в вершу заєць піймався. ("Язиката Хвеська")

Бібліотекар.Ось ви і відгадали всі назви казок. А відгадали ви тому, що читали ці казочки. Отже, це ще раз говорить про те, що хто багато читає, той багато знає. Тому діти і ходять до школи, щоб навчи­тись, багато читати і багато знати. Знання - всьому голова. А без знань, як без води: і ні туди і ні сюди.

Мудрець.Щира правда. Так воно і є. Школа дає знання, а обов'я­зок кожної дитини - ці знання взяти, не лінуватися, а намагатися вчитися. А зараз ми послухаємо дітей, котрі підготували вірші саме на цю тему.

Микола.   Себе скрізь покажи ділами

І силу волі завжди проявляй.

Умій переконати всіх словами,

А з кулаками в бійку не вступай.

Учись чудово й гарно розмовляти,

Бо ж мова наша - чисте джерело.

Учися щиро й мудро так сказати,

Щоб всюди розливалося тепло.

І щоб в серцях відразу завесніло,

І чарівна веселка ожила.

В очах людських щоб радість заясніла

І щира пісня в небо попливла,

Бо сила слова мудрого - чарівна.

Й на це завжди в житті своїм зважай.

А наша мова українська дивна -

її з любов'ю в серденьку вивчай.
Юля.          Всі стежечки ведуть до школи,

До сонця знань, живого світла!

Не забувай цього ніколи

І щоб душа твоя розквітла,

А розум повнився знаннями,

То не лінуйсь, учись, старайся,

Дружи із добрими ділами,

Себе збороти намагайся.

Артем.    Біжить аж до школи від твого порогу

Дорога у світле й щасливе життя.

Сміливо рушаймо у світлу дорогу,

У наше веселе й дзвінке майбуття!

Відкрий нам скарби свої, школо, прекрасні,

І дай доброти, і любові вділи,

Щоб душі у нас стали світлі і ясні,

Й розумними щоб ми по світу пішли.

 Настуся.     Школа,      наче мати, всіх нас пригортає

І дає знання нам, щоб ішли у світ.

І у людських долях ясним сонцем сяє

Дорога і рідна нам з маленьких літ.

Це дитинства світла й радісна країна.

Тут вирують щастя і пісні, і сміх.

                       Вчиться пізнавати світ складний дитина,

Тут відкриті двері для дітей усіх.

В школі ми вчимося вчитися й дружити,

Труднощі долати і злітати ввись.

Мріяти, трудитись і перемагати...

Все це знадобиться у житті колись.

Школа, наче мати, світ нам відкриває.

Знань міцну основу нам дає щодень,

Ще й таланти наші щедро розвиває

                      І дарує дітям тисячі пісень.

 (Діти виконують     пісню.)

Учень 1.     Тож пам'ятай, дитино мила,

Без знань у світі не прожити.

 Учень 2.     А є знання - є й перемога,

                        Хоч знань не купиш і за злото.

От з розумом - ясна дорога.

                       Без знань і золото - болото!

Учень 3.     Як є знання, то без вагання

                   Упевненішим буде слово.

                   Не бійка, а переконання.

                   І перемога вам готова!

Учень 4.      Знання ~ це скарб з усіх найбільший,

Бо в світі все здолати може.

Розумному завжди видніше,

Знання ж і силу переможе!

Учень 5.      Без труда плода немає -

Мудрість так нас научає.

Щоб чомусь тобі навчитись,

Треба добре потрудитись. Учень 6.       Хочеш їсти калачі,

Не сиди на печі.

Лінь жени із тіла сміло

І скоріш берись за діло. Учень Учень 7.       Не бреди в світ навмання,

Здобувай скоріш, знання.

Що научишся робити -

За плечима не носити. Учень Учень 8.       Кажуть люди недарма:

Вчення ~ світ, невчення - тьма.

Мудрими ж не народились,

А всього самі навчились.

Учень 9.      Добре ще того навчати,

Хто і сам все хоче знати.

А тому часу не гайте,

Вчіться, вчіться і читайте. Учень 10.    Книга вас завжди навчить,

Як на світі треба жить.

Вчитель виведе в дорогу

      І прийде на допомогу.

Учитель.Школа - це світла дитяча країна, у якій діти навчають­ся, ростуть, мудрішають і міцніють. А книжка - це життєдайне й чисте джерело мудрості, без якого не обійтися нікому, бо в ній зібрані всі знання людства. А тепер відгадайте загадку: "Снігові поля, чорні грачі, хочеш розуміти - бери та й вчи!" (Книжка) Загадка ця в собі містить ще й наказ, коли хочеш щось зрозуміти, то бери та й вчи. Бо самі знання до людини не прийдуть, треба докласти максимум зусиль, щоб оволодіти ними і стати розумним. Знання - це найбільший капітал, який завжди залишається з людиною.

А тепер ми з вами складемо про це свої вірші і доберемо потрібні слова в риму та будемо дотримуватися тих порад, що їх дає нам народ­на мудрість.

 

Школа всіх нас пригортає І, як мати,... (захищає).

Тут вчимося ми й ростемо,

По країні знань ... (ідемо).

Дай знання нам, школо мати,

Щоб усе могли ми ... (знати).

Бо знання - велика сила,

Що дає людині ... (крила).

І дає людині світло,

Щоб її душа ... (розквітла).

Сонечка без знань нема,

Як вночі - одна ... (пітьма).

А хто грамоти уміє,

Той чудово жне і ... (сіє).

Хто завжди книжки читає,

Той усе на світі ... (знає).

А хто має вже освіту,

Той побачить більше ... (світу).

Бо освіта - прехороша,

А знання найлегша ... (ноша).

Тож ніколи не лінуйся,

А учися і ... (тренуйся).

Наполегливо навчайся,

Бути першим ... (намагайся).

Треба всі науки знати,

Щоб в житті... (перемагати).

Бо знання - це скарб і диво.

З ними йди в життя ... (щасливо).

Пам'ятай, дитино мила,

Що знання ~ найбільша ... (сила)!

Скарб і капітал найбільший,

Пречудовий,... (найсвітліший)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 Марта - инсценировка сказки, посвященная женскому дню

1 ребенок.

- В доме добрыми делами занята,

Ходит по квартире доброта,

Утро доброе у нас,

Добрый день и добрый час,

Добрый вечер, ночь добра,

Было доброе вчера.

 

2 ребенок.

- И откуда, спросишь ты,

В доме столько доброты?

Что от этой доброты

Приживаются цветы,

Рыбки, ежики, птенцы?

 

3 ребенок.

- Я тебе отвечу прямо,

Это бабушка и мама,

Всем, дарившим детям ласку,

Посвящаем эту сказку!

 

Ведущий.

- В одной деревне живет славная компания,

На заре они встают,

Чаю наскоро попьют,

И встречает вся компания

Звонкой песней утро раннее,

В Припевайке весь народ

 

Все вместе.

Припеваючи живет!

Ведущий.

- Солнце опускается,

Сказка начинается...

 

Занавес открывается - Мама укладывает дочку Красную Шапочку спать. Дети поют песню "Самая хорошая".

 

Мама.

- Спи, засыпай, поскорей подрастай,

Тебе шапочку свяжу я,

Тебе платьице сошью я,

Пирожков напеку,

Утром к бабушке пошлю.

 

Красная Шапочка.

- Улыбнется мама - ясно и тепло,

Вот уж вам и солнышко

В комнате взошло,

С добрым утром, мамочка!

 

Мама.

- С добрым утром, доченька!

В путь-дорогу собирайся.

Нужно к бабушке пойти,

Ей корзинку отнести,

Доброго тебе пути.

 

Дает Красной Шапочке корзинку, машет вслед рукой. Занавес закрывается, пока декорация меняется на деревья, дети танцуют и поют песню "Дорожная".

 

 

 

Нас, качая в колыбели,

Мамы песенки нам пели,

А теперь пора и нам

Песню спеть для наших мам.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Подрастем и будем сами,

Мы заботится о маме,

А пока доставим ей

Радость песенкой своей.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Нас, качая в колыбели,

Мамы песенки нам пели,

А теперь пора и нам

Песню спеть для наших мам.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Подрастем и будем сами,

Мы заботится о маме,

А пока доставим ей

Радость песенкой своей.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Нас, качая в колыбели,

Мамы песенки нам пели,

А теперь пора и нам

Песню спеть для наших мам.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Подрастем и будем сами,

Мы заботится о маме,

А пока доставим ей

Радость песенкой своей.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Нас, качая в колыбели,

Мамы песенки нам пели,

А теперь пора и нам

Песню спеть для наших мам.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Подрастем и будем сами,

Мы заботится о маме,

А пока доставим ей

Радость песенкой своей.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Нас, качая в колыбели,

Мамы песенки нам пели,

А теперь пора и нам

Песню спеть для наших мам.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Подрастем и будем сами,

Мы заботится о маме,

А пока доставим ей

Радость песенкой своей.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Нас, качая в колыбели,

Мамы песенки нам пели,

А теперь пора и нам

Песню спеть для наших мам.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

Подрастем и будем сами,

Мы заботится о маме,

А пока доставим ей

Радость песенкой своей.

Дети все на свете

Называют мамою -

Милую, хорошую,

Дорогую самую!

 

 

 

 

Если долго-долго-долго,

Если долго по тропинке,

Если долго по дорожке,

Топать, ехать и бежать,

То, пожалуй, то конечно,

То наверно-верно-верно,

То возможно-можно-можно,

Можно в Африку прийти!

 

Припев:

 

А-а, в Африке реки вот такой ширины!

А-а, в Африке горы вот такой вышины!

А-а, крокодилы - бегемоты,

А-а, обезьяны - кашалоты,

А-а и зеленый попугай.

А-а и зеленый попугай!

 

И как только-только-только,

И как только на дорожке,

И как только на тропинке

Встречу я кого-нибудь,

То тому, кого я встречу,

Даже верю-верю-верю,

Незабуду-буду-буду,

Буду здрасте говорить!

 

Припев.

 

Если долго-долго-долго,

Если долго по тропинке,

Если долго по дорожке,

Топать, ехать и бежать,

То, пожалуй, то конечно,

То наверно-верно-верно,

То возможно-можно-можно,

Можно в Африку прийти!

 

Припев:

 

А-а, в Африке реки вот такой ширины!

А-а, в Африке горы вот такой вышины!

А-а, крокодилы - бегемоты,

А-а, обезьяны - кашалоты,

А-а и зеленый попугай.

А-а и зеленый попугай!

 

И как только-только-только,

И как только на дорожке,

И как только на тропинке

Встречу я кого-нибудь,

То тому, кого я встречу,

Даже верю-верю-верю,

Незабуду-буду-буду,

Буду здрасте говорить!

 

Припев.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Красная шапочка уходит за занавес, появляются два Волка: большой и маленький, нюхают следы.

 

Большой Волк.

- Красной Шапки свежий след,

Будет к вечеру обед.

Беги, лови, хватай, не медли ни минуты,

И Красной Шапки след

С охотничьим не спутай!

 

Показывает: там охотничий след, а там Красной Шапочки. Маленький Волк бежит по охотничьему следу, Большой Волк хватает его за хвост:

 

Большой Волк.

- Да куда же ты?!

 

Маленький Волк.

- Ну, что опять?

 

Большой Волк.

- Да не туда надо бежать!

 

Маленький Волк.

- А куда?

 

Большой Волк.

- Да туда надо, туда!

 

Звучит музыка, волки разбегаются в разные стороны. Из-за занавеса появляется Красная Шапочка.

 

 

 

Красная Шапочка.

- Проснулся лес, проснулся луг,

Проснулись бабочки вокруг,

Проснулись травы и цветы,

Повсюду столько красоты!

 

Четыре девочки с крылышками танцуют танец "Бабочки". После танца встают в линию, расправляют крылышки, Красная Шапочка прячется за ними. Вбегает Маленький Волк.

 

Волк.

- Где тут девчонка, знаете? Та, что с корзинкой, знаете?

 

Бабочки хором.

- Нет! Нет! Нет! Мы ничего не знаем!

 

Волк.

- А вы знаете, что в корзинке у девчонки было сорок пирожков? (Шепотом). И вам достанется.

 

Красная Шапочка, не выдерживает такого обмана и выбегает к Волку.

 

Красная Шапочка.

- А вовсе и не сорок, не верьте вы ему! Раз, два, три, четыре, пять и еще один, всего шесть пирожков!

 

Волк.

- Ах, какая девочка, ах, какая шапочка, ах, какие щечки, ты, куда путь держишь?

 

Красная Шапочка.

- Я иду к бабушке, спешу поздравить ее с праздником 8 Марта. До скорого свидания, мне надо торопиться!

 

Волк.

- И мне надо торопиться.

 

Закрывается занавес, Красная Шапочка и Волк уходят, появляется Малыш, топает ногами, машет руками, за ним бегут две Няньки.

 

Малыш.

- Не хочу, не буду, надоели, отстаньте!

 

Няньки (хором).

- Скушай хоть ложечку, выпей хоть глоточек.

 

Малыш плачет.

 

1 Нянька.

- Вот наша крошка, рыбка, птичка,

Киска, зайка, земляничка.

 

2 Нянька.

- Тише, деточка, не плачь,

Принесу тебе калач.

 

1 Нянька.

- Или хочешь, дам игрушку,

Барабан иль погремушку.

 

Няньки бегут за погремушками, танцуют вокруг малыша, трещат погремушками справа, слева. Танец "С погремушками". Малыш, закрывает уши руками, затем жмется от холода.

 

Малыш.

- Что-то холодно мне стало,

Принесите одеяло!

Няньки бегут за одеялом, заворачивают Малыша.

 

Малыш.

- Жарко мне! Горю! Горю!

Разверните, говорю!

Поднялась температура,

Не поможет мне микстура.

Вентилятор принесите!

Или веером машите!

 

Няньки уносят одеяло, возвращаются с веером. Танцуют танец "С веером".

 

Малыш.

- Снова холодно мне стало,

Принесите одеяло!

 

Няньки.

- Ах! (падают в обморок).

 

Появляется Красная Шапочка, помогает Нянькам прийти в себя.

 

Красная Шапочка.

- Избаловали вы его,

Ведь никогда он сам

Не делал в жизни ничего

Без нянек, пап и мам!

А вдруг, страшно подумать,

Он попадет на Необитаемый Остров!

 

Мальчики танцую танец "Робинзон".

 

 

Малыш.

- А что же мне делать?

 

Красная Шапочка.

- Дам тебе один совет:

Старших надо уважать,

Никого не обижать,

Береги и нянь, и мам,

И что можешь, делай сам!

 

Малыш уходит, на сцене появляется деде Макей с винтовкой.

 

Красная Шапочка (взволнованно).

- Милый дедушка Макей,

Вы с винтовкою своей,

Поспешите в ту избушку,

Хочет волк там съесть старушку.

 

Дед Макей.

- Что трещишь ты без умолку?

Расскажи про волка толком.

Он большой?

 

Красная Шапочка.

- Огромный просто,

Со слона он будет ростом.

Как у крокодила пасть!

 

Дед Макей.

- Как бы там мне не пропасть.

Ой! Что-то сделалось с ногой,

А теперь еще с другой!

И ружьишко заржавело,

Стал я стар уже теперь,

Не боится меня зверь,

Но так быть, я помогу,

Чем могу.

Эй, друзья, скорей сюда, Девочке грозит беда!

Выходят три мальчика, строятся в шеренгу.

 

Дед Макей.

- Рота, смирно! Все направо!

Поохотимся на славу!

 

Четыре пары танцуют танец "Дамы и гусары". Открывается занавес, стол, самовар, веник, лопата, ведра. Выходит бабушка, подметает пол, накрывает на стол.

 

Бабушка.

- Расспросите-ка весь свет,

Будет вам один ответ -

Нет мудрее и умнее Бабушки.

Ласковее и добрее - Бабушки.

Хоть уж волосы седые,

Но душой мы молодые,

И вообще скажу вам честно,

Бабушки - верх совершенства!

 

Все встают в круг вокруг Бабушки, танцуют и поют песню "Бабушки-старушки".

 

Стук в дверь.

 

 

 

Бабушка.

- Дерни, деточка за веревочку, дверь и откроется.

 

Вбегает Волк.

 

Бабушка.

- Здравствуй, внучка, как дела?

Я давно тебя ждала,

Как же ты похорошела,

Брюки модные надела.

Губки - бантик, нос - курносик!

 

Волк.

- Ты, бабуля, похудела,

Уж ты, часом, не болела?

 

Бабушка.

- Да, лежу, весь день в постели,

И дышу я еле-еле,

Ничего весь день не ем,

Я не вкусная совсем.

 

Волк.

- Чего, чего, бабуля?

 

Бабушка.

- Да, говорю, я несчастная совсем.

А теперь пора за дело,

Вот, возьми лопатку,

Да вскопай мне грядку!

 

 

Волк (шепотом).

- Вот дело сделаю и съем ее.

 

Копает грядку, закончил, устал, садится на диванчик.

 

Бабушка.

- Некогда сидеть, постой,

Сбегай лучше за водой!

 

Волк бегает несколько раз с ведрами за водой. Затем падает от усталости на коленки и старается уползти.

 

Волк.

- Я так больше не могу,

Я уж лучше убегу...

 

Появляется дед Макей с помощниками и останавливает Волка.

 

Дед Макей.

- Лапы вверх, стоять, ни с места!

Сопротивленье бесполезно!

Окружай его, ребята,

А не то уйдет, лохматый!

 

Бабушка.

- Никуда он не уйдет,

У него свело живот.

 

Появляется Красная Шапочка и ее Мама.

Красная Шапочка (защищает волка).

 

 

- Волк, вообще, хороший малый,

По натуре он добряк,

Но воспитан был не так.

 

Волк.

- Да, воспитан был не так,

По натуре я добряк.

Вы меня друзья простите,

И цветы мои примите.

 

Достает из-за пазухи цветы и дарит по цветочку Красной Шапочке, ее Маме и Бабушке.

 

Все вместе.

- Вот и сказочке конец,

А кто слушал - молодец!

 

  • Прекрасной мамочке

Подарила мир ты мне, яркий солнца свет,
Для меня на свете лучше мамы нет.
Именно весною, в марте, в день восьмой
Я хочу поздравить маму всей душой.
Я несу подарки, я несу цветы.
В мире нет прекрасней, мамочка, чем ты.

 

 

  • Подарок маме

Вот пришло Восьмое марта, 
Распирает счастье грудь, 
Подарить мне маме надо 
В этот праздник что-нибудь. 
Я умоюсь ей в подарок, 
Ей в подарок причешусь, 
Влезу в пару лучших тапок 
И духами надушусь!

 

  • Звёздочка

Звёздочка на небе яркая горит. 
Светит, но не греет - мама говорит.
Я с балкона лесенку в небо протяну.
Звёздочку для мамы с неба заберу.
Мама эту звёздочку на груди зажжёт.
И теплом согреет, песенку споёт.
Мама - моя звездочка, светлая моя!
Милая, хорошая, я люблю тебя!

 

Пожелания бабушке

Бабушка любимая,
Самая красивая!
Руки золотые, 
Глазки молодые.

Будь всегда счастливой,
Мудрой и красивой.
С праздником, родная!
Снова поздравляю!

 

Маму, бабушку, сестрёнку
И соседскую девчонку
Мы поздравим с Женским днём
И цветы им принесём.

Пусть поднимет настроенье
Им с утра букет весенний.
Улыбнутся пусть они
В этот яркий день весны!


Любимые мамы и бабушки,
Сегодня мы вас поздравляем.
С международным женским днем,
Добра мы вам желаем.

Мы очень сильно любим вас,
Вы лучшие на свете.
И очень нежно поздравляем,
С любовью, ваши дети!

 

 

 

А какой подарок маме 
Мы подарим в женский день? 
Есть для этого немало 
Фантастических идей. 
Ведь сюрприз готовить маме - 
Это очень интересно… 
Мы замесим тесто в ванне 
Или выстираем кресло… 
Ну, а я в подарок маме 
Разрисую шкаф цветами, 
Хорошо б и потолок… 
Жаль я ростом не высок.

 

 

 

 

А какой подарок маме 
Мы подарим в женский день? 
Есть для этого немало 
Фантастических идей. 
Ведь сюрприз готовить маме - 
Это очень интересно… 
Мы замесим тесто в ванне 
Или выстираем кресло… 
Ну, а я в подарок маме 
Разрисую шкаф цветами, 
Хорошо б и потолок… 
Жаль я ростом не высок.

А какой подарок маме 
Мы подарим в женский день? 
Есть для этого немало 
Фантастических идей. 
Ведь сюрприз готовить маме - 
Это очень интересно… 
Мы замесим тесто в ванне 
Или выстираем кресло… 
Ну, а я в подарок маме 
Разрисую шкаф цветами, 
Хорошо б и потолок… 
Жаль я ростом не высок.

 

 

 

Тема:  Молитва до Святого Миколая

Мета: розкрити образ великої людини – Святого Миколая, який увійшов у народну свідомість як заступник, чудотворець, помічник, ознайомити зі  святом Святого Миколая; сприяти розвитку мотивації до добрих вчинків, виховувати віру в силу добра;  вчити бути слухняними і добрими.

Обладнання: ікона Святого Миколая, український рушник, музичний             супровід, комп’ютерне забезпечення, картки зі словниковими словами,             учнівські листи до Святого Миколая, картки із кросвордами, книжки, дитячий малюнок, ескіз  ікони.

                                                        Хід уроку

  І. Організація класу.      

 ІІ. Повторення вивченого.

 Учитель. Наша подорож дорогою добра і милосердя продовжується.  Які правила потрібно завжди пам’ятати і виконувати?

                                   Відповіді дітей:

                            1. Твори добро, де тільки можеш.

           2. Шануй своїх батьків.

                  3. Люби свою рідну землю.

1. Пригадаємо попередній  урок і оповідання «Татове свято», яке ми читали. Що означають слова «Подарунок зігріває душу?»

2. 3а яких умов подарунок «зігріває душу» тому, кому його дарують?
3. Розкажіть, як треба дарувати подарунок. Яких правил етикету слід  дотримуватись?
*Бесіда

           - Не дарма ми сьогодні згадали про подарунки. Завтра  у всіх християн велике свято. Чи знаєте ви, яке ?

           - Що ви  знаєте про Святого Миколая?

*Читання вчителем вірша.

Маємо чого радіти,

    Добре знаєте ви, діти!

   Долетіла до нас вість,

        Що до нас в дорозі гість.

            Хто це? Кожен  пам’ятай –

         Це святий наш Миколай!

       Діточок він всіх згадає,

                                                    Їм дарунки посилає.

*Читання учнями віршів про Святого Миколая.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

-         Сьогодні ми дізнаємося, чому всі християни так шанобливо ставляться до  Святого Миколая, чому його називають заступником, чудотворцем і помічником, познайомимося з традиціями українського народу, пов’язаними зі святом Святого Миколая, будемо вчитися  брати з нього приклад.

І\/. Вивчення нового матеріалу.                             

*Розповідь учителя

          Миколай–угодник (той, діла якого угодні Богу) – один із найулюбленіших святих нашого народу, з іменем якого пов’язано  безліч  переказів. Купці, мореплавці та мандрівники бачили у Святому Миколаєві свого охоронця та заступника. Миколая шанували козаки війська Запорізького. Ще за життя його називали батьком сиріт, бідних, знедолених.

       Народився Святий Миколай у місті Патар, що в Південній Італії, біля 280 року (1729 років тому).

       Після смерті батьків 17-річний Миколай роздав усе своє майно бідним  людям і вирушив до Палестини вклонитися святим місцям. Повернувшись, він став священиком. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомоги: зцілював хворих, рятував рибалок, запобігав стихійному лихові. Водночас Миколай був людиною скромною, носив простий одяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючи нічний час молитвам.

          19 грудня 343 року Миколай помер і був похований у соборному храмі міста Міри. З того часу 19 грудня є днем  Святого Миколая і великим святом для всіх християн.

         До святого з різними проханнями звертаються як діти, так і дорослі. Він і зараз допомагає бідним, знедоленим, подорожнім, береже від стихійних лих на морі, застерігає від небезпеки.

*Робота з підручником

 «Молитва до Святого Миколая»

- Давайте прочитаємо історію, яка трапилась з хлопчиком Микиткою в день Святого Миколая.

(Текст читає вчитель та підготовлені заздалегідь учні)

Робота над текстом

-  Чи допомогла Микитці молитва до Святого Миколая?

- Що розказала мама хлопчикові про Святого Миколая?

-  Як у вірші названо  Святого Миколая? Прочитайте виділені слова.

-  Як ви їх розумієте? 

Читання вірша з тексту мовчки та хором.

*Фізкультхвилинка

- Якщо ти знаєш, що треба бути чемним, вихованим, ввічливим,   встань.

- Якщо ти стараєшся бути щедрим, надаєш допомогу іншим, охоче ділишся з  товаришем  чим-небудь своїм, сплесни в долоні.

- Якщо ти намагаєшся бути чесним, правдивим, тупни ногою.

- Якщо ти знаєш, що до людей потрібно ставитися доброзичливо, сплесни в долоні над головою.

- Якщо ти вважаєш, що кожен  повинен піклуватися про інших,  любити ближнього, простягни руки сусіду.

- Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати людям добро.

Робота з ілюстрацією підручника

(репродукцією ікони Святителя Чудотворця Миколая «Мокрого» зі Свято-Макаріївської церкви роботи народного художника України Івана Їжакевича, 1947 р.)

- Хто зображений на іконі?

- Чому ікона  має таку назву? (Миколай «Мокрий»)     

Оповідь «Чудо з немовлям»

        Поверталася родина з немовлям додому. Пливли вони на човні по Дніпру. У дорозі жінка задрімала і випустила з рук у воду немовля. Батьки дитини у відчаї звернулися  до Святого Миколая з проханням по допомогу, «велику віру до нього маючи».

        Наступного ранку дитина була знайдена мокрою та  неушкодженою в Софійському соборі під іконою Святого Миколая. Тому ця  ікона одержала назву «Миколая Мокрого».

         У Києві на Подолі, навпроти того місця, де дитина потонула і була врятована Святим Миколаєм, стоїть храм Миколая Набережного, побудований у 18 ст.

         Про ці події  видатний український поет Іван Франко написав вірш «Чудо з утопленим хлопцем ».

*Читання вчителем вірша.

*Демонстрація ілюстрацій ікон із зображенням Святого Миколая.

а) Ескіз для ікони Миколая «Мокрого» з церкви ікони Матері Божої «Цілительки» художника Олександра Гибала.

б) «Спаситель Миколай Чудотворець» - ікона початку 14 ст., Державний     Російський музей.

в) Грецький образ Святителя Миколая

г) Фрагмент ікони, на якій зображено диво врятування моряків, які потопали     під час бурі, за молитвами Святого Миколая.

д) Малюнок із зображенням Святого Миколая учениці 5-В класу Ліманцевої  Ангеліни.

* Бесіда про свято Святого Миколая в українській родині.

- Як святкують свято Святого Миколая в українській родині?

         Насамперед прибирають у хаті, прикрашають ікону святителя, готують приємні несподіванки ближнім, подарунки. Наші предки розпочинали день спільною молитвою у храмі Божому.

         Увечері майже в кожній оселі діти з нетерпінням чекають, коли завітає в гості Святий Миколай. Він неодмінно має принести подарунки.

 Музичний супровід -  пісня про Святого Миколая.

        Святий Миколай знає про дітей усе. Упродовж року він стежить за їхніми вчинками. Якщо діти гарно вчаться, слухають батьків, не ображають менших, чемні зі старшими, Миколай дарує їм найкращі подарунки. Коли ж діти неслухняні,  він дарує різку їм, щоб знали, як поводитися. Але Святий Миколай усе-таки вибачає дітям провини. Він дає їм змогу виправитися і навчає, як це зробити.

          Трапляється, що Святий Миколай не встигає провідати родину ввечері, тоді він обов'язково завітає вночі.

         Ось чому дітвора з таким нетерпінням щороку чекає доброго Миколая.  Адже святий завжди на боці менших, скривджених, беззахисних. Він не тільки  обдаровує гостинцями, допомагає в біді, але й навчає , як бути добрим, чемним і розумним.

 

 

  1. Практична робота

Учитель. Традиційно до свята Святого Миколая господині пекли «миколайчики» і пригощали ними дітей, родичів, знайомих. Ми теж сьогодні виготовимо  «миколайчики».

( Учні виготовляють «миколайчики» ).

Музичний супровід:

звучить українська народна пісня  «Ой , хто-хто Миколая любить»

 

*Розгадування кросворда.

Робота в парі. Три слова заховалися.

Підказка: Як  християни називають Святого Миколая?

Ч

У

Д

О

Т

В

О

Р

Е

Ц

Ь

А

Х

М

Т

Д

Е

Д

Р

Х

Щ

А

М

Ф

Ф

І

Е

Ч

Щ

А

Б

А

Х

П

О

К

Р

О

В

И

Т

Е

Л

Ь

Д

Ф

А

П

Е

В

Т

С

Ч

Й

М

П

Р

Т

А

Є

А

Т

Є

Ф

Е

Є

Х

Р

Х

І

С

Б

П

Д

Т

Р

С

У

Г

О

Д

Н

И

К

Т

Р

М

А

Ознайомлення з виставкою учнівських листів до Святого Миколая.

Кілька листів учитель читає.

\/.  Підбиття підсумків  уроку.  

- Що нового ви дізналися сьогодні про Святого Миколая ?

- Чи можемо ми брати з нього приклад? У чому?

- Як ми повинні брати приклад зі Святого Миколая?

 (Бути добрими, милосердними, чуйними, вчитися прощати та допомагати усім, кому потрібна наша допомога )

- Чи є у вашій родині або серед знайомих вам людей Миколи?

Не забудьте їх завтра поздоровити.

Домашнє завдання: прочитати батькам оповідання, вирізати «миколайчики» та подарувати їх друзям, знайомим, родичам, поздоровити Миколаїв  зі святом.