Виховна година
для учнів 4 класу
Моя Батьківщина - УКРАЇНА
М е т а. Поглибити знання учнiв про нашу державу — Україну, продовжити ознайомлення учнiв з нацiональними символами України, формувати нацiональну свiдомiсть школярiв, виховувати патрiотiв рiдної держави, повагу до її символiв, розвивати пiзнавальнiiнтереси. Виховувати любов до рiдного краю, його iсторичного минулого i сучасного.
О б л ад н а н н я. Карта України, на плакатах записано кiлька висловлювань про Україну, прислiв’я про рiдний край;запис Гiмну України, пiсень “Можна все на свiтi вибирати, сину” i“Боже Великий, єдиний” (Молитва за Україну); Конституцiя України, 4 плакати з символiкою держави України (герб, гiмн, прапор, Конституцiя), кросворди.
Епiграф.
«Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батькiвщина — то найкращий край”. (Д.Павличко)
Клас прибраний квiтама, рушниками й серветками, портретами народних героїв, українських письменникiв, дiячiв культури i т. д.
На столi, так, щоб було видно всiм, красиво оформлений альбом (усний журнал) «Моя Батькiвщава — Україна». На сторiнках написанi назва розділів журналу, що оформленi відповiдно дозмісту.
Хід уроку
I. Вступне слово вчителя.
Під звуки мелодії пiснi “Можна, все на світi вибирата, сину” читаю напам’ять акровiрш. Він же записаний на дошці, для того, щоб учнi могли знайти назву своєї Батькiвщини.
У всiх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рiднiша їм своя пустиня,
Анiж земний в чужинi рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батькiвщини. (М. Чернявський)
Вчитель.
— Про яку святиню говориться у вiрші? (Про Україну).
— Як по-iншому ще можна назвати цей вiрш? (Акровiрш).
— Чим цікавi для нас такi вiршi? (Складаємо першi букви кожного рядка i утворюємо слово. В цьому акровiршi ми знайшли назву своєї Батькiвщини).
— Тож, напевно, ви всi здогадалися, про що буде мова на нашому уроці? (Про нашу Батькiвщину — Україну).
II. Проблемна ситуацiя.
Розгадування кросворда.
— Якщо правильно запишете слова по горизонталi, то по вертикалi прочитаєте тему нашого першого уроку.
1. Прем’єр-мiнiстр України...
2. Основний Закон України... (Конституцiя).
3. Як спiвають і слухають Гiмн? (Стоячи).
4. Синiй колiр українського прапора символiзус ... (небо
5. Скiльки кольорiв має український прапор? (Два).
6. Державний герб України — ... (тризуб).
7. 28 червня 1996 року — це ... (день Конституції).
8. Столиця України — ... (Київ).
9. Найголовнiша пiсня України - ... (Гімн).
10. Найрiднiше, найдорожче, найсвiтлiше, найкраще мiсце на землi — ... (Батькiвщина).
11. Президент України — ... (Ющенко).
12. Українцi здавна мали свiй одяг — ... (нацiональний).
13. 24 серпия 1991 року — ... (день Незалежностi).
14. Жовтий колiр прапора — це колiр... (зерна).
15. Державною мовою України є мова ... (українська).
16. Хто був, є i залишається в серцях українцiв Кобзарем? (Шевченко).
17, Хто вдстояв дiючого Президента пiсля виборiв 21 листопада 2004 року? (Народ).
18. Як назвали революцiю, яка вiдбулася пiсля виборiв? (Помаранчева).
19. Синонiм слова “держава” (Країна).
20. Майдан, на якому вiдбулася Помаранчева революцiя — ... (Незалежностi).
21. Назва нашої держави —. ... (Україна).
ІІІ. Повiломлення теми i мети уроку.
Учнi.
— Тема нашого уроку “Моя Батькiвщина — Україна”.
В ч и т е л ь. Наш урок присвячений Українi. А допоможе нам у розглядi цiєї теми усний журнал. Прочитаємо, як називаються його сторiнки (записало на дошці)
Сторiнка 1. Рiдний край, Україна, Батькiвщина, Вiтчизна.
Сторiнка 2. Державнi символи України.
Сторiнка З. Народнi символи України.
Сторiнка 4. Мiй край — моя iсторiя жива.
Сторiнка 5. Лiтературний аукціон.
Сторiнка 6. Народна скарбничка.
Сторiнка 7. Поради Президенту України.
Сторiнка 8. Пройди лабiринт.
IV. Усний журнал “Моя Батькiвщина — Україна”.
— Зараз переходимо до усного журналу.
Сторiнка 1. Рiдний край. Укоаїна. Батьківщина. Вiтчизна.
В ч и т е л ь. Слова цієї сторiнки дорогi кожнiй людинi нашої країни.
Хлiб, який ми споживаємо, земля, на якiй ми живемо; мама, яка дала нам життя... Без всього цього жити просто неможливо. І серед найзаповiтнiшого є в людини Батькiвщина.
Учень.
Солов’їна пісня
Одна Батькiвщина i двох не буває.
Мiсця, де родились, завжди святi.
Хто рiдну оселю свою забуває,
Той долi не знайде в життi.
Чи можна забути малому ту пiсню,
Що мати спiвала, коли засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
Тут мамина пiсня лунає i нинi,
Її пiдхопили поля i гаї,
Їi вечорами по всiй Українi
Спiвають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рiдної мови, без пiснi, без мами
Збiднє, збiднiє земля назавжди.
М.Бакай
В ч и т е л ь. Кожна людина найбiльше любить той край, де народилася i живе. Кожен пишається своєю рiдною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Подивiться уважно на карту України. Простiр землi, яку заселяють українцi, є такий великий, що, аби перетнути його пiшки iз заходу на схiд, треба йти 90 днiв, долаючи щодня 30 км. Нашими найближчими сусiдами є росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, словаки, угорцi, румуни, молдавани, болгари.
Україна — це держава. Вона, як ви вже знаєте, має свою Конституцiю — Основний Закон України, тобто правила, за якими живуть українці. Її прийнято Верховною Радою України.
Учен ь.
— Ми всi повиннi пам’ятати дату — 24 серпня 1991 року. В цей день прийнято Акт проголошення незалежностi України. Україна є суверенною i незалежною, демократичною, соцiальною, правовою державою.
— Що ж означає вислiв “Укрїана — суверенна країна”? Вона мае право самостiйно, без втручання iнших держав вирiшувати всi свої внутрiшнi та зовнiшнi справи.
— А ще Україна — демократична. Це означає, що влада в нiй належить народовi. Тiльки народ може змiнювати її основи — конституцiйний лад.
В ч и т е л ь. А зараз робота в групах:
Перша група.
— Скласти тематичну “павутинку” до слова Батькiвщина. (Найкраща, найрiднiша, наймилiша, найсвітліша, найдорожча).
Друга група.
— Скдасти тематичну “павутинку” до слова Україна. (Суверенна, демократична, незалежна, соцiальна, правова).
Третя група.
— Скласти тематичну “павутинку” до слiв “Рідний край”.
(Тато, мама, лiс, струмок, стежка, пiсенька тощо).
С т о р і н к а 2. Державні символи України.
В ч и т е л ь. Друга сторінка: “державні символи України”.
Кожна країна свiту обов’язково повинна мати свої три символи. Що ж означае слово символ? Символ — це умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища.
Вистраждавши, виборовши волю, Україна мае тепер свої державнi символи. Назвемо їх.
1. Символiчний знак, ключ до iсторiї, роду, мiста, держави. (Герб).
Учень.
Герб
Наш герб — тризуб.
Це воля, слава й сила.
Наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро i пiсню
Несемо ми люлям.
Натадя Поклад
2. Грецьке слово, означае урочисту, похвальну пiсню на честь богiв i героїв. (Гiмн)
Слуханчя запису Державного Гiмну України.
Учен ь.
Гiмн
Слова палкi, мелодiя врочиста...
Державний Гiмн ми знаємо усi.
Для кожного села, мiстечка, мiста —
Це клич один з мiльйонiв голосiв.
Це наша клятва, заповiдь священна,
Хайчують друзi й вороги,
Що Україна вiчна, незнищенна,
Вiд неї ясне свiтло навкруги.
Наталя Поклад
3. Наш стяг — пшениця у степах
Пiд голубим склепiнням неба. (Прапор),
Уч е н ь.
Прапор
Прапор — це державний символ,
Вiн є в кожної держави;
Це для всiх ознака сили,
Це для всiх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маем:
Синє небо, жовте — жито;
Прапор свiй оберiгаєм,
Вiн святиня, знають дiти.
Прапор свiй здiймаєм гордо,
Ми з ним дужi i єдинi,
Ми навiки вже — народом,
Українським в Українi.
Наталя Поклад
— Мододцi! А тепер я хочу переконатися, чи добре ви пам’ятаєте те, що необхiдно знати про Герб, Гiмн, Прапор.
Конкурс ерудятiв (у групах).
1. Коли звучить Гiмн України? (Вiн звучить щоденно о 6-й i о 24-й годинi по Українському радiо та в урочистi свята).
2. Хто написав текст Гімну України? (Павло Чубинський).
З. Композитор, який створив музику до Гiмну України. (Михайло Вербицький).
4. Тризуб симводiзує — ... (Волю, славу, силу).
5. У християнськiй релiгiї цей знак пояснюють так... (Бог-Отець — Бог-дух Святий — Бог-Син).
б. Роль прапора — ... (бути попереду, вести людей за собою).
7. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України пiднято ... (синьо-жовтий нацiональний прапор).
8. 28 сiчня 1992 року Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор... (Державним прапором).
Стор і нка 3. Народнi симноли Укнаїни.
В ч и т е л ь. Наступна сторiнка — “Народнi символи України”.
Майже в усiх народiв є улюбленi рослини-символи. У нас це верба, калина, барвiнок та iн. Про це говорить прислiв’я: “Без верби і калини нема України”.
— Калина — символ кохання, краси, щастя. Навеснi вона вкривається бiлим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодiв. Калиною уквітчують весiльний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.
Пригадаємо i заспiваємо пісню “Ой у саду калинонька”. (Діти співають i танцюють).
В ч и т ел ь. А скiльки приказок, прислів’їв, загадок придумав наш народ про калину!
Учн і.
— Пишна та красива, як червона калина.
— Стоїть у дворi дiвонька, як над ставом калинонька.
— Щоки червонi, як кетяги калиновi.
— Убралася в бiле плаття, як калина в бiлийцвiт.
— Посади бiля хати калину, будеш мати долю щасливу.
Учениця розповiдае про калину легенду.
В ч и т е л ь. Почувши слово “Україна”, зразу ж уявляеш вербу над водою, тополю у полi... Можливо, ви чули вiд ваших родичiв пiсню “В кiнцi греблі шумлять верби”? Це пiсня про кохання i прекрасне, горде дерево. Окрiм краси, верба дає багато користi. Вона, ніби позначка води на землi. Тому й копають криницi пiд вербою, бо на сухому мiсцi це дерево нiколи не росте.
— Коли ще використовують вербові гiлочки?
Уч е н и ц я. У Вербну недiлю святять вербу. Дорослі i дiти хльоскають одне одного освяченими прутиками, приказуючи:
Не я б’ю — верба б’є.
За тиждень — Великдень.
Недалечко — червоне яєчко!
Спаси i сохрани, Матiр Божа, пiд свої’м покровом.
— На це хльоскання ми одне на одного не ображались, оскiльки верба давала силу та здоров’я.
У ч е н ь. А зараз послухайте легенду ще про один символУкраiни.
Легенда про барвiнок
Ця рослина, коли ще не мала своєi назви, дуже заздрила запашнiй фiалцi, бо та була у великiй шанi серед людей. І тодi вона звернулася до богинi Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу i людську любов. Аде богиня не була всесильна — не могла вона нагородити рослицу великою красою. Зате дала їй назау “вiнка”, що означас “перемога”. І вiдтодi люди почали вбачати в барвiнковi цiлющу силу, яка перемагає тяжкi недуги. За це люди подарували рослииi свою любов.
— Отже, хрещатий барвiнок — символ вiчностi.
В ч и т е л ь. З якого твору взяті цірядки?
Два кольори мої, два кольори.
Оба на полотнi, в душі моiй .
Два кольори мої, два кольори,
Червоний — то любов, а чориий — то журба.
(Пiсня про рушник, Д.Павличко).
— В народi говорять: “дiм без рушників, як сiм’я без дiтей”. Рушники — це теж символи українського народу, старовинні обереги дому. Вишитий рушник — неодмiнний атрибуг багатьох обрядiв: з рушником виходили в поле, справляли обжянки; проводжали в далеку дорогу; дiвчата подавали рушник на знак згоди при сватанні; молодi ставали на рушник пiд час шдюбного обряду.
В життi кожної людини бувають радiсть i смуток. Тож і на рушниках люди записували свою долю.
У ч н i про iншi симноли.
— Символом материнської любовi є вишневий та яблуневий цвiт.
— Символ вiри, надiї, любовi — ружа, мальва, пiвонiя.
— Здоров’я дарує — безсмертник.
— Людям приносить здоровя, доброту та нiжність — ромашка.
— Миють волосся, освiжають хатнє помешкання, купають маленьких дiтей — любистком.
В ч и т е л ь. В український вiночок вплiтали багато квiтiв: вишнi, ружi, безсмертника, барвiнку, незабудок, чорнобривцiв, любистку, волошок, ромашок, мальви, калини, маку. Всього — 12 квiточок, i кожна
— лiкар i оберiг. Тож сплетемо зараз вiночки з цих квiтiв (Групова робота на дошці).
— Хлопчики будуть зривати квiти, а дiвчатка (2 групи) вплiтати їх у вiночки, по 6 квiточок у вiночок.
Уцентрi дошки намальовано кросворд. Хлопчики вибирають назви квітів (вишнi, ружi, безсмертника, барвiнку, незабудок, чорнобривців, любистку, волошок, ромашок, мальви, калини, маку) і вписують їх у клiтинки так, щоб вийшло слово “вiночок “ Вписавши слово зірвали квітку і по черзi, так, щоб назви квітів i кольори не повторювались, передавали то одній, то другій групі дiвчаток.
Група хлопчикiв:
1 -ша група дiвчаток: волошка, безсмертник, вишня, ружа, мак, ромашка;
2-га груда дiвчаток: барвінок, калина, незабудка, чорнобривці, мальва, любисток.
Сторiнка 4. Мiй край — моя iсторiя жива.
Вчител ь. Про що може вестися мова на цiй сторiнцi?(Роздуми дітей).
— На долю нашого народу випало багато героїчного i водночас трагiчного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусiдiв. Як нiякий iнший народ, українцi заплатили за своє право на волю мiльйонами життiв своїх синiв i дочок.
Iсторiя України — це iсторiя народу, який протягом багатьох столiть боровся за свою незалежнiсть. Мабуть, нiхто не уявляє України без Запорозької Січi. Серед тих, хто вiддав сноє життя за щастя народу, iмена славних лицарiв — (учні тримають портрети героїв, по черзі називають Їхні імена).
У ч н i:
— дмитро Вишневецький — Байда — був першим кошовим Запорозької Сiчi;
— Петро Сагайдачний;
— Іван Сiрко;
— Богдан Хмельницький;
— Максим Залiзняк;
— Іван Мазепа;
— Олекса довбуш;
— Устим Кармелюк.
В ч и т е л ь. За кращу долю народу боролися вiдомi всьому свiтовi дiячi культури:
Учнi:
— Тарас Шевченко;
— Леся Украiнка;
— Іван Франко;
— Марiя Заньковецька;
— Михайло Грушевський.
— Зазнав наруги вiд влади поет Володимир Сосюра за вiрш “Любiть Україну”. (Учень декламує вірш).
Любiть Уираїну, як сонце любiть,
Як вiтер i трави, i води.
В годину щасливу i в радостi мить,
Любiть у годину негоди.
Любiть Україну у снi й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вiчно живу i нону,
І мову її солов’їну.
— За любов до України, боротъбу за їїнезалежнiсть справжнiх патрiотiв кидали в тюрми, мордували в таборах. Борець за нацiональну гiднiсть українського народу поет Василь Стус був засуджений на 15 рокiв таборiв i помер в неволi.
— Про синiвську любов до Матерi-Вiтчизни писав
поет Василь Симоненко:
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рiк,
Буду, мамо горда i вродлива,
З тебе дивуватися повiк...
В ч и т е л ь. Новiтнiми лицарями Вiтчизни, яким судилося вiдродити героїчну славу предкiв, стали галицькi юнаки та дiвчата, що ввійшли в iсторiю як Українськi Сiчовi стрiльцi.
Звучить пісня “ой, у лузі червона калина” (слова С. Чернецького, музика народна).
— Сьогоднi ми лише пiдняли ту завiсу, що закривала вiд нас iсторiю нашого народу. Було сумне, було трагiчне. Але смерть за Батькiвщину не є даремною. Бо рано чи пiзно народ починає розумiти:
досить поразок, досить неволi, досить безнадiї.
Учнi.
Я вiрю в те, що вернеться тепло,
Я вiрю в щастя, бо воно було.
В майбугньому плоди зберугь багатi
із дерева, що нинi зацвiло.
(Д.Павличко).
— “На них горах засяє благодать Божа”, — сказал колись апостол Андрiй Первозванний, пропливши по Днiпру до того мiсця, де тепер стоiть золотоверхий Київ. Його пророчi слова збулися.
— Ми, молоде поколiння нашої держави України, насамперед повиннi цiнувати i берегти велике давнє прагнення багатьох поколiнь. Нинi ми отримали волю, але коренi її пiдрубанi. Вiрю, що вони вiдростуть, будуть мiцнимц. Ми зможемо вiдбудувати нашу Українську державу, доклавши до цього певних зусиль i прагнень, розуму i вмiння.
— Ми живемо в скрутнi часи. Нерiдко, на жаль, ми стаемо свiдками того, шо свiтом керують неправда i грошi. Незважаючи на всi цi труднощі, ми повиннi змiнювати життя на краще, не зрiкаючись вiри i добра, ми повиннi вистояти, бо ми — український народ. За намимайбутне.
— Я думаю, що ми побудуємо краще майбутнє, де свiт буде радiсним, даруватиме дiтям i дорослим щасливе життя. Саме таким я бачу свiт майбутнього: квiтучим, щасливим, оновленим, де будуть мiцнi, дружнi взаємовiдносини мiж державами i народами.
— “Життя таке коротке. Поспiшайте творити добро”, — писав Олександр довженко.
Будувати краще майбутнє‘— це лишати пiсля себе хороший слiд на землi, творити добро на благо своєї Батькiвщини. Вiрю в щасливе майбутнє нашої країни!
Уч н i (читають уривки з вiрша “Героям слава i уклiн ”нашого земляка Василя Краснопольського, який прасвячений Помаранчевiй революції).
Героям слава i уклiн
З’єднай нам, Боже, нашi руки.
Дай нам пiднятися з колiн.
Зiгрiй нам вiру нашу ймужнiсть,
Спаси вiд кровii руїн.
І Бог почув нашi молитви.
З колiн ми дружно пiднялись.
І Схiд, i Захiд, Пiвдень, Пiвнiч,
Як браття й сестри, обнялись.
Немало мук ми натерпiлись.
Життiв мiльйони вiддали.
Цей день столiттями чекали.
Нам Бог помiг — перемогли.
Багато чуа наш Батько-Київ,
Але такого не чував,
Аби народ наш Президента
Мiльйонно — широ так вiтав.
Багато бачив Батько-Київ,
Але такого не чекав,
Щоб твiй Хрещатик сотні тисяч
Нових героїв гартував.
Сiмнадцять днiв ... ночей холодних...
Таким ще Київ i не снив.
Батьки не сплять, тамують сльози.
Йдуть на Хрещатик iх сини.
Загомонiв про Україну
В захопленнi весь чесний свiт.
Ми, українці, стали вiльнi,
Шевченка збувся заповiт.
(Василь Краснопольський
м.Радивилів, 12. 12. 2004 р.)
В ч и те л ь. 23 сiчня 2005 року в день iнавгурації, на майданi Незалежностi, Вiктор Андрiйович Ющенко сказав (говорять учнi):
— “Ми, громадяни України, стали єдиною українською нацiєю. Нас не роздiлити нi мовами, якими ми розмовляємо; нi вiрами, якi ми сповiдуємо; ні політичними поглядами, якi ми обираємо. У нас одна українська доля. У нас одна українська гордiсть. Ми гордiтим, що ми — українці..”
…“Ми створимо демократичну владу — чесну, професийну i обов’язково патрiотичну”.
…“Ви добиваєтесь справедливостi. Я все зроблю, щоб нiхто не був обдiленим. Ми йтимемо вперед, але не залишимо позаду тих, хто захворiв, хто втомився на схилi лiт”.
…“Ми станемо чесною нацiєю. Ми будемо нацiєю самоврядних громадян”.
В ч и т е л ь. Нинi полiтичнi дiячi України працюють над розбудовою держави i гiдно представляють її на мiжнародномурiвнi.
Вiдомi спортсмени представляють нашу країну на мiжнародних змаганнях, це — футболiсти Олег Блохiн i Андрiй Шевченко, легкоатлет Сергiй Бубка, гiмнастка Катерина Серебрянська, брати Вiталiй та Володимир Клички та багато iнших.
Прекрасна наша українська земля, щедра, багатобарвна, рiдна, єдина.
Але шоб наша країна була завжди вiльною, незалежною, а її громадяни, незалежно вiд нацiональностi, — щасливими, потрiбно наполегливо працювати кожному з нас.
Сто р i н к а 5. Лiтературний аукцiон.
В ч и т е л ь. На цiй сторiнці відбудеться декламування уривків з вiршiв та пiсень. Ось послухайте уважно куплет з вiрша i скажете, хто заповiдав нам:
Свою Україну любiть,
Любитьїїво врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа молiть.
(Т.Г. Шенченко).
— А зараз ви будете декламувати уривки з вiршiв. По порядку з кожкої групи встають учень чи учениця, декламують уривок з вірша. Двi iншi групи учнiв уважно слухають i називають автора вiрша та його назву, а в пiснi — назву її та виконавця. Першими вiдповiдають тi учнi, котрi швидше подадуть сигнал. Виграє та група, яка найбiльше набере очок.
Уч н і:
1. Облiтав журавель Ми спитали в журавля:
Сто морiв, сто земель. — Де найкращая земля?
Облiтав, обходив, Журавель вiдповiдає:
Крила, ноги натрудив. — Краще рiдної — немає!
(Платон Воронько, “облiтав журавель”).
2. У рiдному краї i серце спiває,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рiдному краї i небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
(М.Бакай, “Соловїна пiсня”).
3. Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рiк,
Буду, мамо горда i вродлива,
З тебе дивуватися повiк
Україно!
Ти моя молитва,
Ти моя розлука вiкова
Громотить над свiтом люта битва
За твоє життя, твої права.
(В. Симоненко, “Україна).
4. Це моя земля, це твоя земля
Неповторма i єдина.
Це моя земля, це твоя земля
Україна, Україна!
(“Це моя земля”, Надія Шестак).
5. Високе чисте небо — небо України.
З надiєю дивлюсь у синю вись.
Гаряче жовте сонце — сонце України.
Два кольори у прапорi злились.
Україно, моя любов,
Ти єдина у свiтi є, Україно!
Свята моя земля.
(“Укроїно, моя любов”, Таїсiя Повалій).
6. Гей, ви, козаченьки,
вiтер в чистiм полi.
Научiть нащадкiв
так любити волю.
Гей, ви, козаченьки,
Спомин з мяти-рути,
Научiть минулу славу повернути.
(“Козацька пiсняГ, НазарУй Яремчук).
В ч и т е л ь. Пропоную виконати улюбленi пiснi про Україну.
7. Зiшли, Боже, ласки
На дiтей маленьких,
Щоб ми виростали
На потiху неньки.
(Молитва дитини).
8. Ісусику любий, iсусику милий,
Вже янголи в небi зiрки засвiтили,
Нiч темна мадходить
І всi ми в поклонi
До Тебе пiдносим малемькi долонi.
(Вечiрня молитва).
- Боже, Великий, Єдиний,
Нам Україну храни,
Волii свiту промінням
Ти їїосiни.
Свiтлом науки i знання
Всiх нас просвiти,
В чистiй любовi до краю
Ти нас, Боже, зрости.
(“Молитва за Україну, слова О. Кониського,
муз. М.Лисенка).
Пiдбиваються пiдсумки, преможцям вручаються призи: сувеніри чи дитячі книжечки про Україну.
С т о р iн к а 6. Народна скарбиичка.
В ч и т е л ь. На цій сторiнцi потрiбно доповнити прислiв’я i пояснити їхзмiст. (Групова робота).
Прислiв’я:
Батькiвщина — мати, ... (умій за неї постояти).
Людина без Вiтчизни,... (як соловей без пісні).
Добре тому,... (хто в своему домi).
Що країна,... (то родина).
За рiдний край,... (хоч помирай!).
Всюди добре, ... (а вдома найкраще).
Який рiд, ... (такий плiд).
Кожному мила.... (рідна сторона).
За рiдний край... (життя вiддай!).
С т о р i н ка 7. Поради Президенту України.
В ч и т е л ь. Ось уже перегорнута передостання сторiнка. Цiкава ж вона! Чи можемо ми давати поради Президенту?
Кожен громадянин України: чи то дитина, чи пiдлiток; чи то юнак, чи дорослий; або й похилого вiку людина — мрiє звернутися до глави уряду чи Президента. Тож у вас, мої дорогенькi, єсьогоднi така нагода!
Зараз прочитаемо, якi побажання висловлювали учнi iнших шкiл України. (Запис на плакаті).
— Зберiгати природу!
— дотримуватись Конституцiї!
— Розвивати економiку!
— Зберiгати звичаї i традиції!
— Бути гiдним своїх пращурiв!
Групова робота, діти додають інші побажання
Президенту, глави уряду.
— А тепер усi поради скдадемо в конверт i вiдправимо Президенту.
Учнi.
Красивий, щедрий рiдний край
І мова наша соловїна.
Люби, шануй, оберiгай
Усе, що зветься Україна!
Лунае запас пiснi”Молитва за Україну “.
